Резолюція ПАРЄ наче підбірка моїх заяв

Місце України в Європі. Це, якщо хочете, історично-географічний фатум і нікуди від цього не дінешся.

З нинішньою владою на шляху до ЄС маємо пробуксовку. Зараз не надто  рухаємось, але не оглядатися туди не можна. Позицію Європи наші політики використовують кожен на свій лад. Влада каже, що її хвалять за прогрес і тиснуть руку. Так звана «опозиція» каже, що навпаки Захід жорстко критикує і взагалі незабаром не спілкуватиметься з керівництвом України. Обидві сторони майже однаково переконливі. Тому українцям, вже загартованим брехнею політиків, найпростіше вислухати саму Європу. Позиція ЄС стане зрозумілою з резолюції ПАРЄ, яку має бути проголосовано сьогодні у другій половині дня.

Радикальна партія однією з перших ознайомилась з проектом резолюції і мені приємно відзначити, що практично всі пункти цього документу повторюють те, про що я неодноразово заявляв. Для мене зайвий доказ, що дійсно ми політична сила з європейським мисленням, наші ідеї і пропозиції щодо змін в країні прогресивні і цілком відповідають духу Європи.

Стисло переповім головні тези Резолюції. Причому почерговість дещо змінив, бо от суд , на мій погляд, є першочерговим питанням – якби ми мали чесний суд, багато питань були б зняті автоматично. Отже,

1. На думку Асамблеї, в Україні системно недосконале правосуддя.  Я неодноразово говорив, що правосуддя в Україні немає. Це надважливо, бо суд мусить бути повноцінною гілкою влади, що має захищати громадян від порушень їх прав зокрема з боку двох інших гілок влади. Українці мали б знаходити в судах правду. Сьогодні це не можливо, бо суди продажні і працюють на замовлення. Нині суд – не самостійна гілка влади, а механізм в руках провладної партії. Вони вирішують, кого карати, кого милувати. Асамблея наголошує на відсутності незалежності судової системи. Незалежність суду підривають зокрема процедура призначення суддів, особливості випробувального терміну, застосування дисциплінарних заходів та звільнення суддів Вищою радою юстиції. Формування складу Вищої ради юстиції суперечить принципу розподілу влади.

2. Про переслідування колишніх урядовців. Асамблея висловила стурбованість кримінальними справами і зазначає, що статті 364 та 365 Кримінального кодексу є широкими в застосуванні і дозволяють застосовувати криміналізацію пост-фактум у політичних процесах прийняття рішень, що йде у розріз з принципом верховенства права та є неприйнятним. Асамблея наголошує, що оцінки політичних рішень та їх впливу є прерогативою парламенту та виборців, а не судів.  Асамблея також вказує на надмірне застосування українським правосуддям утримання під вартою, часто не достатньо вмотивоване, а також на зміщення в системі правосуддя на користь звинувачення, з обмеженням можливостей захисту.  Я давно говорив, що оцінку політичним рішенням членів уряду Тимошенко має дати історія та громадяни, зокрема під час виборів. Нинішні суди мають явну ознаку переслідувань і репресій. Мене теж спробували притягти до суду за те, що разом з людьми виступив на вулиці проти антинародної політики влади. До речі, Асамблея очікує врахування в законопроектах поданих до Верховної Ради  положень про мирні зібрання громадян, що відповідають демократичних принципам.

3. Асамблея радить невідкладно, ще до парламентських виборів провести Конституційну реформу. Без цього неможливе проведення усіх інших реформ. Втім, я неодноразово говорив, що сьогодні Конституцію переписують і вкупі з «ручним» Конституційним судом тлумачать, як це вигідно Банковій. Чинну Конституцію щодня порушує уряд, а партія влади у Парламенті кількома кмітливими ручками приймає антинародні закони «більшістю», що є грубим порушенням Основного Закону. Чекати від них покращення Конституції – марне.

4. Критика положень  закону «Про вибори народних депутатів». Асамблея висловила жаль неврахуванням пропозицій щодо прийняття регіональної пропорційно виборчої системи. Також Асамблея стурбована підвищенням прохідного бар’єру до 5% і забороною формувати виборчі блоки. Це завадить участі у виборах до парламенту нових, а також невеличких партій. Асамблея радить знизити прохідний бар’єр та дозволити блоки. Я одразу розкритикував цей недемократичний закон, але Партія регіонів спільно з «опозиційними» Турчиновим та Яценюком проголосували за нього, сподіваючись не упустити  владу і далі тримати народ в стані хаосу. Я певен, що вони власноруч  викопали собі могилу, бо люди не дадуть 5% ні бандитській сворі, ні купі продажних «опозиціонерів».

На останок Асамблея зазначила, що вибори до парламенту стануть справжнім  випробуванням для України на відданість демократичним принципам. Та біда в тому, що українська влада і політикум аж ніяк тим принципам не відданні. Швидше, це буде випробування для народу – тест на прозріння. Здається, ми настільки вже загартовані обіцянками покращень від влади, об’єднаннями «опозиції», що можемо вже цілком спокійно, без емоцій слухати їх брехню, але вибір робити свій. У Верховну Раду мають пройти справді представники народу, а не прислужники олігархату.  Тоді ми виконаємо резолюцію ПАРЄ. Виконаємо обов’язково і з легкістю. Бо як виявилось, це повторення наших же думок, ідей, пропозицій, що є прогресивними та відповідають духу Європи.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії