Вже не є секретом те, що після інавгурації у травні цього року новообраного Президента Росії Володимира Путіна ціни на природній газ для російського населення та промисловості будуть різко збільшені
Вже у липні цього року ціна на газ для
російської промисловості зросте щонайменше на 15%. Держава більше не буде
датувати власне населення та виробництво. Відповідно, очікується також
збільшення ціни на російський газ для його іноземних покупців, у тому числі –
для України.
Що
твориться в російському газовому секторі?
У 2011 році в Росії було видобуто близько 510
мільярдів кубічних метрів природного газу. З них близько 60% газу було продано
на внутрішньому російському ринку, решта 40% - експортована на іноземні ринки.
У цьому зв’язку важливо відзначити, що за рейтингом внутрішнього споживання
Росія продовжує займати одне з перших місць у світі, що вказує, серед іншого,
на серйозно недорозвинутий енергозберігаючий процес та неефективність використання
цього природного ресурсу.
Цікаво,
що російський газовий монополіст Газпром фактично продає газ за трьома
категоріями цін:
- перше, це газ для внутрішнього споживання. Його ціна у 2011 році
коливалася у межах 75-97 дол. за тисячу кубічних метрів. Зрозуміло, що за
таких умов займатися економією або енергозбереженням взагалі немає жодного
сенсу;
- друге, це газ для так званих держав колишнього СРСР. У 2011 році
ціна для цих споживачів становила від 200 до 300 дол. за тисячу кубічних
метрів, в залежності від лояльності до Росії та її вищого керівництва;
- третє, це газ для країн Європейського Союзу. Його ціна у 2011 році
становила від 350 до 450 дол. за тисячу кубічних метрів.
Звичайно, такий аналіз вказує на те, що
російський монополіст внаслідок низьких внутрішніх цін на газ недоотримає
величезні кошти. В умовах, коли нові газові родовища практично не
розробляються, це створює серйозні потенційні ризики для усього російського газового
ринку.
Отже, підняття внутрішніх цін – крок практично
неминучий. Сьогодні ж ми бачимо спробу
зменшити збитки від продажу газу на внутрішньому ринку шляхом постійного
накручування цін, за яким російський газ продається ззовні, у першу чергу –
сусідній Україні.
Це – ганьба для нинішньої української влади,
яка замість пошуку альтернативних джерел постачання газу випрошує в Москві,
стоячи на
колінах, знижки на газ. Причому, поки безрезультатно.
Що
робити Україні?
Шукати альтернативні шляхи та джерела
постачання газу, а також активізувати дискусію по видобутку сланцевого газу.
За тиждень я маю намір здійснити візит до
Польщі – сусідньої і дружньої нам країни, яка давно і доволі успішно працює над
питанням видобутку сланцевого газу. Під час запланованих зустрічей питання про
співпрацю в сфері енергетики порушуватимуться обов’язково.
Буду робити за Азарова його роботу, бо шкода
дивитись на приниження української влади перед Газпромом, адже таким чином
принижується вся 46-мільйонна українська громада.
Не Крим в оренду треба віддавати – а головою
думати і шукати цивілізовані шляхи зменшення власної енергетичної
залежності.
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.