Дух, що тіло рве до бою

Сьогодні - День поезії. Два найвеличніші українські поети зіграли важливу роль в історії нашої політичної сили

 Біля пам'ятника Безсмертому Кобзарю Тарасові Шевченку в парку його імені в Києві ми провели наш передвиборчий з'їзд. А Великий Каменяр Іван Франко у 1890 заснував нашу Радикальну партію. Наш обов'язок перед Богом, Україною і прийдешніми поколіннями - бути гідними нащадками Шевченка і Франка

Іван Франко

Гімн (Вічний революціонер)

Вічний революціонер

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю,—

Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськії тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

То аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє:

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою,—

Міліони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум, нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Вічний революціонер

Дух, наука, думка, воля

Не уступить пітьмі поля,

Не дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавіна,

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

Ваш Олег Ляшко,

Лідер Радикальної партії,

Кандидат у народні депутати в 208-му окрузі

www.liashko.ua

www.rpl.kiev.ua