Україна-США: уроки виборів

Виборча парламентська кампанія в Україні, яка відбувалася паралельно з президентською -- в США, разюче відрізнялася і за політичним підходом, і за рівнем фахової дискусії

Обама впевнено виграє у Ромні, -- засвідчили попередні результати голосування на президентських виборах в США. Виборча парламентська кампанія в Україні, яка відбувалася паралельно з президентською -- в США, разюче відрізнялася і за політичним підходом, і за рівнем фахової дискусії. В Україні ні влада, ні опозиція навіть не пропонували шляхів вирішення економічних проблем, які накопичилися за 21 рік незалежності.

За що голосували американці? За найкращий план вирішення їхніх економічних та соціальних проблем. В центрі обох раундів дебатів між претендентами на президентську посаду були саме проблеми пересічного американця, -- створення нових робочих місць та зростання доходів, завдяки пожвавленню економіки, зниженню податків, збільшенню видобутку енергоресурсів, захисту американських національних інтересів тощо. Приміром, Ромні вдалося скоротити розрив з Обамою після перших дебатів, коли він пообіцяв максимальне податкове сприяння середньому та малому бізнесу. Надзвичайну увагу під час дебатів було приділено темі видобутку дешевих американських енергоресурсів та посиленню енергетичної безпеки.  Сланцевий газ та нафта, нафтоносні піски тощо, які видобуваються завдяки новітнім технологіям, дозволили США не тільки забезпечити власну економіку, а 2011 року ще й стати експортером енергоресурсів. Хоч Ромні і програв, але його пропозиції заохочуватимуть видобуток газу на Алясці, сприятимуть розвитку американських транзитних можливостей, -- як-то побудова газопроводу між США та Канадою, -- тобто дадуть поштовх  відповідній державній політиці. Надзвичайно важливими були й зауваження Ромні щодо створення робочих місць в США, замість інвестування Китаю. 

А що в Україні? Невже ми не маємо проблем, які потребують негайного вирішення? Як засвідчили передвиборчі гасла Партії регіонів, влада всім задоволена, бо ж, – «руїну подолано, стабільність досягнуто». Але ж це -- стабільністю на цвинтарі. Мале підприємництво фактично не існує (минулого року закрилися 40% підприємств), середнє -- банкрутує. Від 5 до 7 млн українців шукають заробітків за межами країни, більше 2 млн – не мають роботи в самій Україні. За словами Азарова, сьогодні 86% доходів держбюджету формує великий капітал, але ж в усьому світі він забезпечує лише близько 30% доходів бюджету і робочих місць, а решту – малий та середній бізнес! Країна живе в борг. Проект бюджету на 2013 рік не дає відповіді на питання, де брати 5 мільярдів дол. для виплати боргових зобов’язань перед МВФ. Власний видобуток енергоресурсів в Україні не збільшується, хоч уряд вже не має коштів, щоб оплачувати власне марнотратство. В проекті держбюджету на 2013 рік не передбачено 5 мільярдів дол. дотацій для «Нафтогазу», який закуповує газ в Росії по 532 дол. за 1 тис. кубометрів, а продає в середньому по 200-230 дол. Уряд не відповів на питання, як повернути більше 5 мільярдів дол. коштів іноземних банків, що згорнули свою діяльність в Україні. Партія влади сама не знає, що робити  через різке падіння попиту на традиційні українські експортні товари - метал і продукцію хімічної промисловості.

         Отже,  світові виклики і внутрішні проблеми України потребують фахових політичних дискусій. Як і в цивілізованих країнах, вибори в Україні мають давати поштовх до вирішення поточних проблем, завдяки конкуренції кращих ідеологічних програм та найбільш професійних підходів. Але ні партія влади, ні опозиція не дали відповіді на найгостріші питання економічного розвитку. Суть політичних дискусій зводилася до традиційного для України взаємного поборення влади та опозиції. Виборець теж найбільше опікувався тим, хто кого переможе. Хоч ні взаємні звинувачення діючих та колишніх можновладців не вирішать ні проблеми виборця, ні країни. Без того, щоб запрацювало виробництво, розвивався власний видобуток дешевих енергоресурсів, розпочало відроджуватися село та відновилася робота малих та середніх підприємств, ніяких реальних «покращень» в Україні досягти неможливо. Соціальні стандарти мають підвищуватися через відповідну державну політику, а не за рахунок роботи друкарського верстату НБУ та нарощування зовнішніх запозичень.

         Суспільство, яке обиратиме не засоби для покращення роботи влади в суспільних інтересах, а перейматиметься виключно питаннями, хто кого переможе, ще довго житиме в злиднях, бо обиратиме комуністичні рецепти, суть яких зводиться до взаємопоборення, аж до повного та остаточного взаємознищення.