Дорога Юля!

Довго думав, чи публікувати - надто особисте...Отже, мій вітальний лист до Юлії Тимошенко:

"Дорога Юля!

Дуже важко тобі писати після всього того, що відбулось у нашому житті.
Прийми мої щирі вітання з днем народження - розумію, як тобі важко за тюремними гратами, але хай гріє твою душу думка про те, що мільйони людей тобі вірять, співчувають, підтримують тебе. Бажаю тобі волі і сили духу, одужуй швидше і більше не хворій, щастя тобі людського і політичних успіхів, дорога Юліє!
Я так хотів подарувати тобі свободу, але, на жаль, на твій день народження ми не встигли - українці ще не готові до народного повстання. Але багато людей вже гострять свої вила. Ще прийде час справедливості - і ти будеш на волі, а ті, хто тебе посадив, у тюрмі.
Тому мій подарунок тобі - законопроект "Про звільнення політичних в'язнів". Навіть, якщо Верховна Рада його не проголосує - чим більше буде уваги до політичних репресій, тим швидше ти будеш на волі.
Розумію, Сонечко, як тобі нелегко. Я ж сам сидів за опозиційну журналістську діяльність за вказівкою Кучми і був звільнений не без твоєї допомоги, за що тобі щиро вдячний. Особливого болю завдавало те, що, коли я в 2002 році знаходився у тюрмі, моя Росіта була вагітною, а я не знав, коли буду на волі і чи буду взагалі. Тоді, дякувати Богу, цей кошмар закінчився досить швидко - і 19 грудня 2002 року народилась моя донечка Владислава. Ти ж знайома з нею, кілька років тому ти подзвонила мені на мобільний, коли ми з сім'єю були на пляжі, Владочка взяла мій телефон і відповіла на дзвінок: "Доброго дня, Юлія Володимирівна!", і тільки тоді дала трубку мені. Владислава вже така доросла, скоро їй 10 років, вона теж написала тобі листа, моя розумниця сама вирішила так зробити, вона тобі дуже співчуває.
У нас з тобою, моя Юля, було в житті багато різного, починаючи з 1998 року, відколи ми з тобою познайомились. Повір, я не тримаю на тебе жодної краплі зла, я давно вже все пробачив і прошу тебе пробачити мене, чим завинив перед тобою.
Так сталось, що ти вірила більше не мені, бійцю за Україну, а тим, хто, зрештою, тебе зрадив: Турчинову, Кожем'якіну, Королевській. Згадую, як у 2000 році, коли тебе посадив Кучма, я пішов до Турчинова і кажу: "Саша, давай визволяти Юлю!", а цей мормон відповідає: "Хай посидить. У нас рейтинг більше буде".
Гірко, що Турчинов і його компашка змогли зробити спецоперацію, зрежисовану владою: відлучити від тебе всіх тих, хто міг би тебе захистити (найперше - мене), посадити тебе, а далі здати бютівське стадо оптом в аренду Януковичу. Уявляєш, якби ти тоді послухала свого давнього друга Івана Кириленка і зробила мене головою фракції - о, тоді б ти була не в казематі, мені б фракцію у 150 чоловік - рознесли б по камінцях ту кляту Качанівську колонію.
Соромно за опозицію, що ніхто з народних депутатів, крім мене, не голодував разом з тобою. Інші понаїдали животи й морди і не здатні боротись заради тебе і заради України. Ганебно, що "борцями" за тебе раптом стали ті, хто, на відміну від мене, не підтримував тебе на президентських виборах, а тепер, бач, побігли в список "Батьківщини" і замість того, щоб захищати тебе, поховалися у тебе під спідницею: Яценюк, Гриценко, Кириленко, Оробець (яка голосувала за твою відставку), інша постющенківська горебратія.
Вони не здатні захистити тебе. Вони не здатні захистити Україну. Вони, власне, і не хочуть цього зробити. Але я формую команду молодих патріотів - і рано чи пізно ми звільнимо тебе. І звільнимо Україну від мафії. Я щодня зранку до ночі над цим працюю. Юля, ти вийдеш з тюрми тріумфально, ми на руках тебе винесемо, твоя дорога буде в квітах.
Знай, режим Януковича - це колос на глиняних ногах. Повіє вітер - і він впаде.
Вітер наближається. І вила вже напоготові.
Пам'ятаєш, ти назвала мене "Льодоколом". І в тебе є сумніви, що я здолаю мафію при владі? Ні, неправильно кажу: ми з тобою разом і з усіма патріотами України здолаємо регіоналівську мафію, яка захопила Україну.
Юля, тримайся! Знаю, що ти сильна і не зламаєшся.
Молю Господа за твоє здоров'я і звільнення!
З днем народження, дорога!

Твій Олег Ляшко"