Магдебурзьке право "по-київськи": повернення в "темні часи"

У День місцевого самоврядування, якось мимоволі виникло запитання: "Чи логічно з цим святом вітати киян, в яких самоврядування просто не існує?"

У міста Києва вже пів-року юридично не має міського голови, а по-факту складно й сказати скільки... Розподілено посади міського голови і голови міської ацдміністрації з волі "донецьких", щоб узяти під контроль Столицю, а обраного громадою у майбутньому міського голову перетворено на безправну ляльку... Ліквідовано районні ради, щоб не заважали адміністраціям в районах займатися дерибаном...

Більше того, спробуйте потрапити на засідання свого органу самоврядування - Київради, не дочекаєтесь, навіть теоретично таких умов не створено. Ось тільки окремі факти, які свідчать, що кияни, маючи давні традиції самоврядування, є безправними у своєму місті.

Те, що кияни втратили можна найкраще зрозуміти з вислову відомого американського конституціоналіста Клінтона Росистора: "Немає щастя без свободи, свободи без самоврядування, самоврядування — без конституційності, конституційності — без моралі, й жодного з цих великих благ — без сталості і ладу".

У 1490 році свободу, сталість і лад в древню столицю Київської Русі принесло Магдебурзьке право, за яким київська громада частково звільнялася від управління і суду центральної адміністрації, великих земельних власників та були створені органи місцевого самоврядування.

Київ з давніх давен практикував успішне самоврядування, а, пізніше, коли Україна однією із перших пострадянських країн беззастережно підписала Європейську хартію місцевого самоврядування, продовжував втілювати усталену практику участі громади в управлінні містом – через депутатів місцевих рад.

Проте за кілька останніх років Київ без його волі повенули в "темні часи". Мабуть "лаври" Миколи І, котрий скасував Магдебурзьке право в Києві, не дають спокою сучасникам з окупаційним відливом.

Найбільше мене порадувала цитата з офіційного сайту Київради в рубриці "з історії самоврядування міста Києва": "Після смерті у 1132 році князя Мстислава почалася епоха роздробленості Київської великокняжої держави та доба руїн міста Києва (впродовж 107 років). Місцеве самоврядування в Києві фактично було відсутнє. За цей період Києвом правили, точніше грабували місто, 46 князів, князьків та воєвод." Нічого не нагадує? Хоч бери і дати змінюй на сучасні!

Ну і звичайно ж, до Дня місцевого самоврядування Києву наостанок припіднесла подарунок Верховна Рада, у вигляді принятого за кілька хвилин Державного бюджету.

Від побачених цифр навіть голова міської адміністрації Попов не витримав.

Думаю, ніхто не має сумнівів, що такий бюджет - це акт помсти Києву за результати виборів і за те, що кияни нарешті "наїлися гречки".

Все ж таки сьогодні свято. Тому хочеться побажати всім киянам відчувати себе господарями у власному місті. Для цього потрібно здійснити хоча б кілька кроків:

- нарешті обрати міського голову, але вже без "гречки", бо наїлися;

- повернути повноваження міському голові. Виконавчу владу в Києві повинен реалізовувати той, хто обраний громадою;

- зробити Київраду гласною і відкритою, забезпечивши право кожного киянина безперешкодно відвідувати засідання Київради.

Пора завершувати з "темними часами" і не тільки в Києві...