Соборність, за яку варто боротися

22 січня знаменується для України двома значущими подіями.

По-перше, у цей день в 1919 році у Києві на Софійській площі було урочисто проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Відтоді злилися воєдино – в одну Велику Україну - Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна. Збулася одвічна мрія, якою жили і за яку гинули найкращі сини України. З того часу, мужні воїни держави заприсяглися об’єднати свої зусилля задля становлення єдиної незалежної і соборної держави.

Лише за рік свого існування тодішня українська держава дала чимало прикладів національної солідарності та розуміння загальнодержавних українських інтересів. Більшовицька пропаганда не знаходила тут серйозної підтримки. Представники України відстоювали свої позиції у сфері зовнішніх відносин і становлення українства. З чого і зараз ми повинні черпати безцінний досвід.

У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше у 1918 - прийняття IV Універсалу УНР, яким проголошувалася повна її незалежність.

Офіційно Свято Соборності в Україні почали відзначати у 1999 році. Але вже 30 грудня 2011 року указом Президента Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано, натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Що хотів сказати цим нинішній президент – велика загадка, мабуть, продемонструвати свій «багатий внутрішній світ».

Регіоналівська банда наполегливо намагається поділити нас, українців, по Дніпру, по мові, по регіонах, але Україна була, є і завжди буде соборною. Однак, будьмо відвертими, хай сучасники історичних подій і пишалися Актом соборності - проте, тоді він носив більшою мірою декларативний характер і Україну не врятував. Бо люди, які стояли біля витоків УНР, боялися радикальних змін, боялися слів «незалежність», «армія», «самостійність», «соборність». Але, незважаючи не це, 22 січня, коли в Києві лунали дзвони Софії Київської, галичанин і донеччанин, киянин і одесит простягнули один одному руку і сказали, що хочуть жити у єдиній соборній державі.

Сьогодні Україна, у тому вигляді, у якому вона є, з цією владою і економічним «пакращенням» дуже цікава для Росії, керівництво якої спить і бачить, як будує на нашій землі свої заводи, як керує українським народом, як захоплює її. Та й у реальному житті наша «добра сусідка», щоб виставити нас неповноцінними, перекриває нам дихання газом і заганяє, наче лякливих щурів, у свій Митний союз.

Саме тому, я хочу нагадати Вам, дорогі друзі, що ми про соборність і незалежність повинні згадувати не лише 22 січня. Ми щодня повинні пам’ятати, що ми єдині та незалежні, щоб з гордістю називати себе українцями і вчити цьому нащадків, щоб мати сили захистити свої землі і свій безцінний народ.

Слава Україні!

 

 

Олег Ляшко,

Народний депутат України,

Лідер Радикальної партії

http://www.liashko.ua       

http://rpl.kiev.ua