Корупційні ризики антикорупційного законопроекту

Transparency International Україна радить знизити корупційні ризики антикорупційного законопроекту від міністерства юстиції

Експерти Transparenct International Україна провели аналіз нового антикорупційного законопроекту (повна назва – Законопроект із внесення змін до законодавства щодо удосконалення правового регулювання у сфері запобігання та протидії корупції), що був підготовлений в серпні 2013 року на врахування рекомендацій експертів Європейської Комісії. Цей аналіз виявив низку корупційних ризиків, які можуть звести нанівець всі позитивні результати проекту закону, якщо текст буде ухвалено в поточній редакції.  

Так, наприклад, великий плюс законопроекту – запровадження відповідальності за недостовірні відомості вказані в деклараціях про доходи – обертається мінусом, адже штраф у розмірі всього 425 грн. дозволяє посадовцям сплатити його та приховати мільйони гривень. Ми пропонуємо збільшити розмір штрафу таким чином, щоб він був адекватним правопорушенню, тобто від 300 до 1000 неоподаткованих мінімумів (5100 - 17000 грн.).

Крім того, функцію фінансового контролю за деклараціями, яку наразі покладено на спеціальні підрозділи в органах влади, буде передано Міністерству доходів та зборів. На думку громадських експертів це позитивне нововведення, - адже Міндоходів має доступ до податкових декларацій службовців, відслідковує фіскальні платежі та має всі необхідні повноваження й ресурси для такого контролю. Антикорупційні підрозділи органів влади не могли б ефективно здійснювати контроль за деклараціями держслужбовців. Адже ці підрозділи фактично залежні від керівництва органів влади, при яких вони і створені - тут очевидний конфлікт інтересів. Але ж і самі працівники Міндоходів підпадають під декларування, тож виникає питання – яким чином буде вирішено цей конфлікт.

 Аналітики Transparency International Україна наголошують на тому, що наразі не окреслено методологію, за якою буде здійснюватися контроль за деклараціями. Щоб ця норма не лишилася декларативною, вкрай необхідно розробити порядок проведення моніторингу декларацій. І зробити це слід чим швидше на рівні Постанови Кабміну.

Корупціогенні чинники містить також норма щодо кримінальної відповідальності юридичних осіб. Так законопроектом передбачено діапазон санкцій на вибір судді:  штраф від 150 до 400 неоподатковуваних мінімумів (2550 грн. – 6800 грн.) або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

 Проблемність ситуації полягає в тому, що такий підхід до встановлення покарання сприятиме надмірному розширенню дискреційних повноважень суддів. Фактично для судді створюється можливість на власний вибір визначати вид відповідальності: чи штраф, чи обмеження волі. Тому з метою уникнення корупціогенних ризиків слід скоротити діапазон видів відповідальності, збільшивши розмір штрафів та, відповідно, унормувати терміни обмеження волі.

Результати аналізу законопроекту Transparency International Україна надіслала для врахування Міністерству юстиції та Кабінету Міністрів України, а також надала його експертам делегації Європейської Комісії, що перебувають наразі у Києві.

З повним текстом аналітичної записки можна ознайомитися на сайті http://ti-ukraine.org/what-we-do/research/2882.html