Примусом учителів в школі не утримаєш

Сьогодні ставка молодого вчителя десь 1440 гривень. Прибиральниці – 1147 гривень.

На останньому засіданні уряду прем’єр-міністр Азаров дав доручення міністру освіти і науки Табачнику підготувати пропозиції до законодавства щодо обов’язкового відпрацювання молодими вчителями в школі після закінчення університету. Переконаний, що примусом учителів в школі не утримаєш.

 Сьогодні ставка молодого вчителя десь 1440 гривень. Прибиральниці – 1147 гривень. Середня по народному господарству близько 3400 гривень. Ось тут і криється відповідь на питання, яку шукає уряд.

 До речі, на початок 2008 року середня зарплата освітянина досягла середньої по народному господарству. Нині вона є нижчою майже на 700 гривень! Тож треба вводити Єдину тарифну сітку в дію у повному обсязі, виконувати ст. 57 Закону «Про освіту». Примусом молодь в школу  не загониш!

 У 2004 році в Україні було 32 тисячі вакансій вчителів. На 1 вересня 2007 року – лише 340! Причина такої позитивної динаміки в реальній турботі за вчителя. Адже за 2005-2007 роки середня заробітна плата виросла майже в три рази!

 Що потрібно робити? Збільшити розмір підйомних молодим вчителям з 5 до 10 окладів, поширити виплату підйомних не тільки на сільські, а й на міські школи, а також профтехучилища і технікуми. Слід ввести спеціальну доплату для молодих вчителів на рівні 20-30% від окладу, забезпечити молодь гуртожитками, квартирами… Доцільним було б заключати договори з першокурсниками-педагогами, в яких сторони брали б на себе відповідні зобов’язання. Вчителі – добросовісно вчитись і працювати, а місцеві органи влади, куди буде направлений вчитель, забезпечити їх нормальною зарплатою, житлом, комунальними послугами та іншим. Другого не дано.

 Критичним для молодого вчителя є перший рік роботи. Менше третини вчителів витримують цей період. Тому потрібна справжня допомога і підтримка, а не примус.

 Спроби змусити працювати молодих вчителів, як, до речі, і лікарів,  через постанови уряду, укази президента, зміни до законодавства нічого не дадуть! Таке робилося не один раз і успіху не було. Такі кроки протирічать міжнародним зобов’язанням України, Загальній декларації  прав людини. Адже кожен громадянин має право вільно обирати місце проживання та роботу.