Українці повинні жити, а не виживати

Cередньостатистичний киянин за рік витрачає на товари та послуги близько трьох з половиною тисяч євро.

Згідно з дослідженнями, середньостатистичний киянин за рік витрачає на товари та послуги близько трьох з половиною тисяч євро, в той час як, наприклад, мешканці Москви чи Санкт-Петербурга виділяють на це одинадцять тисяч євро.

На харчування та інші найнеобхідніші товари українці витрачають більшу частину своїх доходів. Люди майже не мають можливості робити хоч якісь заощадження.

Ситуація, коли громадяни змушені купувати товари за європейськими цінами, отримуючи при цьому зарплати та пенсії в десятки разів нижчі, ніж у Європі – просто нонсенс.

Бідними в Україні є не лише безробітні, а й ті, хто працює.

Зарплати в державі настільки низькі, що людям доводиться економити на найнеобхіднішому.

В Україні частка витрат на оплату праці в загальній структурі собівартості виробництва є вкрай мізерною (від 3 до 10%).

Аби в нашій державі зростала продуктивність праці та рівень зарплат, варто повністю оновити виробничі фонди і впровадити у виробництво новітні технології.

Але влада не дає українцям можливості жити за європейськими стандартами, отримувати гідні зарплати і пенсії.

Вона продовжує затягувати процес підписання Угоди про асоціацію з ЄС, вбиваючи тим самим надію народу на світле і безбідне майбутнє.

Завдяки правлячому режиму за Україною закріпився статус держави з дешевою робочою силою. І владі зовсім не вигідно щось міняти. Вона і надалі хоче паразитувати на ресурсах країни.

Народ має піднятися проти влади, яка свідомо і невпинно штовхає нашу державу до прірви. Адже більшість українців змушені просто виживати в умовах бідності, тотального беззаконня і корупції.

Якщо не почати діяти зараз – завтра може бути запізно.