Власник сторінки
депутат Вінницької обласної ради
26 тисяч українських сиріт не отримали шансу знайти нову родину. Для когосьз них – це була єдина надія мати не тільки прийомних батьків, а можливість покращити своє здоров’я і навіть - вижити.
Лише 123 народні депутати підтримали проект Закону про приєднання до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. Відмовились голосувати Партія регіонів, «Свобода», КПУ.
Партія УДАР підтримує приєднання нашої держави до Конвенції, що вдосконалює процедури міждержавного усиновлення, регулює питання міжнародно-правового співробітництва та поліпшує захист прав українських дітей, яких вже усиновили і вони проживають у сім’ях іноземців.
Звісно, ми також переконані в тому, що діти-сироти повинні отримувати все необхідне у рідній державі. Але давайте чесно подивимось правді в очі. Всіми добре знаємо, що якщо в здорових діток ще є хоч якийсь шанс мати нових українських маму й тата, то важко хворі - з розумовою відсталістю і іншими патологіями – на жаль, ніколи. Середня українська родина фінансово неспроможна «потягнути» хвору дитину, та й рівень нашої медицини навряд чи суттєво допоможе врятувати ситуацію. Та й не прийнято в нас мати дитину «нетаку, як всі», наше суспільство не сприймає адекватно людей з особливими потребами. Інша справа, коли хвора дитина попадає в нормальну родину за кордон. Такий малюк не є для батьків тягарем, оточуючі всіляко допомагають в адаптації у суспільстві, та й іноземна медицина при умові вчасного втручання здатна не тільки вберегти дитину, а й дати їй можливість повноцінного життя.Невже ті, хто голосував проти приєднання до Конвенції, не розуміють цього? Так і хочеться запитати в кожного – а скільки він чи вона особисто всиновили дітей? Яке вони мають моральне право позбавляти дітей, які опинились ускладній життєвій ситуації, шансу мати хоч трішечки більше щастя? Ті, хто мають достаток, комфорт і повноцінне життя, відмовили зображеним долею дітям.
Ми виходимо у першу чергу з інтересів дітей, а їх, зрозуміло, не цікавлять політичні викрутаси і ідеологічні штампи. Кожний з них живе з надією усвоєму маленькому сердечку, що мама й тато обов’язково знайдуть його, і байдуже громадянами якої країни вони будуть. Ми вважаємо, що кращею долею для дитини будуть батьки-іноземці, ніж злидні і хвороби у дитячих будинках і інтернатах рідної країни. Водночас ми виступаємо за чітку регламентацію та ретельний контроль усиновлення та пов’язаних з цим процедур.
Наразі законопроект відправили в комітет для підготовки до повторного першого читання. Дуже сподіваюсь, що в народних обранців з’явиться хоч трішечки співчуття до безнадійних українських сиріт, і вони не будуть позбавляти дітей щастя мати нехай і закордонну, але свою родину, опіку й турботу нових батьків. Прийняття цього документу дозволило б більш чітко регламентувати процедуру всиновлення та відслідковування долі дитини за кордоном.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.