щирість почуттів
Найрідніша людина у світі… Жінка, яка всім своїм серцем оберігає нас від лихого,
піклується про нас, і для якої ми назавжди залишимось дітьми.
Мама… Скільки тепла ми вкладаємо в це слово, скільки любові та приємних
спогадів. Вона єдина любить нас від моменту зачаття і до останніх своїх днів. Вона
єдина, чиє серце відчуває, що з нами трапляється. Відчуває всі наші
неприємності, переживає всі наші негаразди.
Її добрі теплі очі, завжди з любов’ю дивляться на нас, навіть коли ми
робимо щось не так. А хто нас пригорне та приласкає, як не її теплі та рідні
материнські руки? Кому ми можемо розказати все, що є на душі?
Мама… Мамо… Матусенко… Матінко… Стільки імен, і стільки ніжних почуттів.
Але, дуже часто, виростаючи ми йдемо у великий світ своєю дорогою, іноді
забуваючи навіть зателефонувати, спитати як її здоров’я, як її справи… А вона ж
стільки доброго зробила для нас, стільки безсонних ночей провела над нашим
ліжечком, кожного разу переживала коли ми хворіли… Годувала нас, оберігала,
давала мудрі настанови. Чому ми забуваємо? Невже можна забути стільки тепла добра
і ту душу, яку вона в нас вклала…
Ми маємо пам’ятати про матір завжди. Цінувати її працю, і все те, що вона
для нас зробила. Допомагати всіма можливими способами, і віддавати все те, що
колись вона дала нам. Адже ми діти… Діти, від яких вона і чекає тієї помочі на
схилі років. Які подбають, щоб вона була усміхнена, порадують онуками.
Завжди пам’ятайте про те, що ваші матері зробили для вас. Цінуйте кожну
хвилину проведену з ними, для того, щоб потім відпустивши їх у вічність,
не жалкувати що мало давали їм уваги, рідко дзвонили. І знайте, що навіть
з небес, наші матері дивляться за нами і охороняють нас від лихого,
бо Мама − це наш янгол охоронець від початку і до кінця.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.