27 січня 1839 року на Київщині народився Павло Платонович Чубинський – автор слів Гімну України, етнограф, фольклорист.
27 січня 1839 року на Київщині народився Павло Платонович Чубинський – автор слів Гімну України, етнограф, фольклорист.
Вірш
«Ще не вмерла Україна» було написано восени 1862 року і твір миттєво
здобув популярність серед українських патріотів. За «вредное влияние на
умы простолюдинов» царська жандармерія вислала Чубинського в
Архангельську губернію на проживання під поліційним наглядом.
У
1863 році вірш було опубліковано в львівському журналі «Мета». Скоро
вірш помітив отець Михайло Вербицький – релігійний діяч і відомий
композитор тих часів. Саме він поклав вірша Чубинського на музику і у
1917 році «Ще не вмерла Україна» стала державним гімном. Саме в такому
вигляді він відомий українським патріотам сьогодні:
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Тоді
гімн не було затверджено на рівні законодавства. Комуністична влада
взагалі відкинула вірш Чубинського як ідеологічно «неправильний». Вже у
1992 році твір Чубинського став українським державним гімном України.
Але молода українська держава залишилася під владою колишніх совєтських
бюрократів. Це відбилося і на долі гімну – у 2003 році гімн України було
скорочено до першого куплету і приспіву. «Оптимізований» в такий спосіб
гімн – болісне нагадування нам, українцям, що влада в Україні ще досі
належить не народові, а «браткам» та «любим друзям» – бюрократам і
олігархам. Нинішній «обірваний» гімн, фактично, нав'язаний нам
постколоніальною адміністрацією. Цензори вирвали з гімну лицарський дух
української Нації, звівши його до наївного хуторянства.
Всім нам
відома давня східна мудрість: великі справи слід починати з виправлення
імен. Державний Гімн – таке саме ім'я України, як Герб і Прапор. Тому
відновлення Гімну України є одним із першочергових завдань на шляху
розбудови Нації.
Прес-служба ГІ « Права Справа»
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.