"На майдані коло церкви революція іде..." …без Клич&Ко

Арсеній на сцені нагадав мені «Жанну Д’Арк у полум’ї», а підпалювали це багаття з три десятка палаючих очей з-за його спини.

 "На майдані коло церкви революція іде..." …без Клич&Ко  та «іудару».

На    майдані    коло    церкви    
революція    іде.
-    Хай    чабан!    -    усі    гукнули,    -
за    отамана    буде.

Прощавайте,    ждіте    волі,    -
гей,    на    коні,    всі    у    путь!
Закипіло,    зашуміло    -
тільки    прапори    цвітуть...

На    майдані    коло    церкви
посмутились    матері:
та    світи    ж    ти    їм    дорогу,
ясен    місяць    угорі!
На    майдані    пил    спадає.
Замовкає    річ...
Вечір.
Ніч.

Павло Тичина

12 травня об’єднана опозиція провела свій черговий форум. Тепер, ми побачили її фронтменів, серед яких я не впізнав майже нікого з Фронту Змін, а нові/старі обличчя перенесли мене у часи  помаранчевого майдану. Навряд чи фронтовики ховалися від сонця за спинами бютівців та нунсівців. Учорашні гості тієї помаранчевої  сцени, сьогодні - повноправні господарі нової. У підніжжя гігантської екрану красиво розмістився «політичний портер» нової влади, який зайняли старожили та безсмертні політичні динозаври. Джерело їх довголіття – наша громадянська безвідповідальність та невиліковність хронічних хвороб громадянського суспільства. Про це я писав у попередньому блозі. Перенавантаження не відбулося. Не знаю що страшніше: таке «перезавантаження» чи «покращення».

Це -  пат, Арсенію Петровичу!

Я уважно слухав промову Арсенія Яценюка. Завтра він стане заручником своїх обіцянок українському народу. В цих заручинах йому необхідна, по-перше, надійна команда, по-друге – підтримка українського народу. Адекватної команди не сформується, бо рівень корупції і мафіїзація  у партіях опозиції, ніколи не дозволить її оновленню. Якщо Яценюк проявить волю до перезавантаження, - ця зграя зацькує його у ефірах, інтернеті, пресі, радіо та на вулиці. «Зграя політичних динозаврів» – була є і буде головною перешкодою на шляху до серця українського виборця. Це пат, Арсенію Петровичу..! Нічого змінити не можливо. Цей формат «антиянуковського фронту» - єдино можливий компроміс. Єдино можливий, бо нам не вдалося створити нову силу з новими ідеями, новими людьми і новою якістю у політиці. Нам не вдалося замістити минуле - змінами. Арсеній на сцені нагадав мені «Жанну Д’Арк у полум’ї», а підпалювали це багаття з три десятка палаючих очей з-за його спини. Багато хто з них, ще видереться нагору, наступаючи на його спину, згодом розпочавши підлі внутрішні «начеб то дискусії» і таке інше. Тимошенко та Луценко - почули гарні слова в свою адресу, побачили як чітко почало битися «їх серце», виголошуючи  «одержавлення економіки», «люстрацію», «демонополізацію та війну корупції». У сидячому натовпі форуму, навіть сьогодні говорили про «владу моральних авторитетів» на чолі з Тимошенко - президентом та прем’єром - Луценко. Янукович запровадив новий порядок посвячення в реальні лідери – через в’язницю. Я переконаний, що політтехнологи згодом розпочнуть пропонувати таку послугу своїм клієнтам. Арсенію Яценюку, архітектору нової опозиції і без п’яти хвилин двопартійної системи, варто пам’ятати, що його екзамен на лідерство буде тяжчий за декілька років у в’язниці. Він має закатати рукава вище ліктів і щодня буквально  ризикувати своїм життям та майбутнім своєї родини.

Обережно, - мертва зона, може бути  «іудар»!

Мертвими зонами називають ділянки, де з видимості водія, зникають інші автомобілі і об'єкти. Одна з таких - це коли ви дивитеся в дзеркало заднього виду, а автомобіль, наступний за вами починаючи обгін, пішов з видимості дзеркала заднього виду, але ще не з'явився в бічному дзеркалі. Якщо в цей момент ви почнете перестроювання, то можливо зіткнення з ним. Те саме може відбутися у цієї нової опозиції. Причому можна зіткнутися і отримати потужний «іудар». Саме відсутність останнього унеможливлює закінченість образу об’єднаної опозиції і вона виходить якась «не статусна». Такі об’єднання потребують не показових поступок, а справжніх. Акторам «сьогоднішньої сцени біля церкви» важко домовитися із своїми колегами - опозицією під кодовою назвою «Клич&Ко», де сам Віталій, Королевська, Гриценко та, головне, лідери громадянського суспільства.  Звичайно, легше домовлятися з тими хто у тюрмі: дві-три редакції угоди і «об’єднана опозиція» готова. Проте, історично такі переговори і домовленість конче необхідна, інакше постійна боротьба та дискусія «всередині теми» зруйнує інститут опозиції як такий.  

Обережно, мертва зона-2  або виховання колінно-ліктьовою позою!

Друга така зона, знаходитися позаду вашого автомобіля, нижче рівня видимості дзеркала заднього виду і становить серйозну небезпеку при русі заднім ходом. Отже, позаду об’єднаної опозиції, влаштувалася Наталія Королевська. Сьогоднішні гучні заяви зі сцени прогорнули дорогу Наталії Королевській у надвелику політику. Вона як і Віталій Кличко тепер мають право спитати у можливої нової більшості за виконання обіцянок або обміняти своє мовчання та лояльність на місце у новому уряді й таке інше. Королевська вимагає від «об’єднаної» не бути латентною, - стати жорсткою, дієвою та безкомпромісною. Наталія Юріївна розуміє усю делікатність гри її лідерів: їхати швидше опозиція поки що не буде і не зможе. Таким чином, розкручуючи маховик свого опозиційного руху, Королевська категорично вимагає у лідерів  пропустити «її Вперед». Об’єднана опозиція, за таких умов, обмежена, у можливостях маневру. Ні кроку назад - інакше зіткнення з Наталією Юріївною - неминуче! А вона, як відомо усій країні, найбільша прихильниця колінно-ліктьової пози і, навіть, намагалася її канонізувати, зареєструвавши відповідний законопроект у ВРУ.  

Все ж головними героями сьогоднішнього форуму є, були, і будуть прості українські люди, його звичайні учасники та глядачі. Очевидно, що цей «завіз надії та нових/старих лідерів» буде останнім перед мобілізацією громадянського суспільства і відмовою від лідерів, політики і партій у сьогоднішньому вигляді. Це головне, що повинні побачити присутні на форумі господарі партійних печаток.  Для цього не треба вивчати «теорію про мертві зони», а варто лише розплющити очі і побачити інші – втомлені очі простої людини; погляд який стає все суворішим і суворішим, погляд в якому вже народжується ненависть та жадоба справжньої а не pr-ної справедливості.