Хохлос...ч у Навального і роздуми з приводу (Олена Білозерська. (перепост))

Старі читачі мого блогу, певно, пам’ятають "благословенні" часи, коли тут щодня був оцей самий "хохлос...ч". Зараз його давно вже немає. Чому?
Бо Путіну останнім часом стало непереливки, він воює, умовно кажучи, з Навальним, і зусилля всіх проплачених тролів скеровані у тому напрямку. А тролити в мене безкоштовно, задля власного задоволення (адже такі теж є) вони не хочуть, бо ліньки їм продиратися через мовний бар’єр.

Сьогодні, скучивши за тролями, я задля забавки провела експеримент. Залишила коментар в ЖЖ у Навального. Там у нього пост про його участь у ток-шоу Кисельова, де він повів себе, як мінімум, неввічливо, стверджуючи, що українці і росіяни один народ, і дуже здивувався, чому його за це назвали шовіністом :)
Щоб ви не витрачали час на перегляд довжелезного відео - коротко про те, що іще казав про нас Навальний, можна почитати тут:
http://www.ua-today.com/modules/myarticles/article_storyid_48392.html

Дехто, і серед них наш топ-блогер Микола Малуха jesfor, звинуватили українських журналістів, обурених словами Навального, в провінційності: "Этот эфир, как по мне, показал всю провинциальность и примитивность мышления украинцев, а точнее, журналистов. Вместо того, чтобы в это ограниченное время лучше разузнать о проекте "Роспил", "Росяма", попросить комментария относительно скандала с продажными блоггерами, в частности, Варламова, который затесался к Навальному и оппозиционерам (видимо, украинские журналисты даже об этом не слышали) и т.д., они задают баянистый вопрос об украино-российских отношениях. А именно, интеграции, поглощении и т.п."

Ясна річ, що я з цим не згодна. САме ставлення Навального до України, а не його антикорупційні проекти чи блогерські скандали, є і має бути найпершим питанням, що цікавить українських журналістів.
Чому? Бо, по-перше, про ці свої проекти Навальний пише постійно, кому цікаво - зайде на його блог і прочитає (а хто не вміє користуватися Інтернетом - тому це нецікаво).
А от для того, щоб з перших рук дізнатися про його ставлення до України, йому треба поставити окреме питання.

По-друге, Навальний викриває російську, а не українську корупцію. Там все трохи інакше, і для українського громадянина всі ці ініціативи Навального "на 25 місці" (його слова про ставлення росіян до проблем України).
По-третє, скандали у блогосфері для більшості телеглядачів (не-блогерів) просто незрозумілі. Навіть якщо людям цікаво - у порівняно короткий ефірний час це не поясниш. Бо у нас досі повно людей, які взагалі не знають, що таке блог. Як та бабуся з анекдоту, яка розповідала іншій, що Мєдвєдєв завів "блох в свитере" :))

Хто такий Навальний? Це, передусім, впливовий російський опозиціонер, який має шанси в майбутньому посісти дуже високу посаду в РФ, аж до президента. І звісно, що нам цікаво, яке його ставлення (і, відповідно, майбутня політика) до нашої держави.

Коментатори, що збираються у блозі Навального, - переважно розумні і освічені росіяни з опозиційними поглядами. Путінську хамовладу, що дуже нагадує нашу рідненьку, вони на дух не переносять. Але практично жоден з них не зрозумів, що Навальний реально образив українців. Більш хамуваті реагують в стилі "ги-ги", ввічливі - розмірковують про наші комплекси. Не помічаючи поліна у власному оці - яскраво вираженого комплексу самозваного і самопризначеного "старшого брата".

Так ось, вирішила я побавитись трохи і залишила у Навального цілком ввічливий коментар, що я думаю з цього приводу. Насолоджуйтеся - не стільки коментарем (мої погляди вам відомі), скільки реакцією на нього:
http://navalny.livejournal.com/676517.html?thread=315683493#t315683493

Люди, які таке пишуть - далеко не гірша частина російського суспільства. Але імперський шовінізм - тяжка хвороба більшості росіян, яка не лікується зміною влади. Те, що для нас очевидно, імперцям пояснити неможливо. Якийсь особливий хамський менталітет.

Висновок - все той самий, що всі ці роки: ДАЛІ ВІД МОСКВИ. Так, вони теж люди, і мають право на власну думку, і зовні на нас схожі, і віра у нас спільна, і мовного бар’єру нема, і розмовляти з ними іноді можна, як з людьми, і співпраця з Росією має певні економічні вигоди - все так. Але все-таки - ДАЛІ ВІД МОСКВИ.