Про все

4

Є така притча.

Сова не встигла вранці залетіти в дупло і всі птахи накинулися її дзьобати. На кінець залишився горобчик, котрий і каже:

-         Чому ти не така, як всі? Спи вночі, літай вдень і всі тебе будуть любити.

       -      Мені досить, щоб мене любив мій Творець і людина, котра рахує мене птахом мудрості. І більше нікого мені не треба.

Це ілюструє відношення до тих, хто не пливе, як усі, за течією.

А от форель завжди шукає чистої води. І це цінна риба, а решта комфортно почувають себе в болоті.

Якщо людина вибирає повзати, як черв’як, то це її вибір. Але ці черв’яки удобрюють грунт для бездарів, які буйно процвітають, в той час, коли таланти в’януть.

Про Аллу Яблонську дізналися тільки після її загибелі, зате всі знають грошовитих можновладців, які безсоромно піаряться на кожному кроці. Їх називають елітою, „зірками”. Та зірки на небі, а вони – дешева мішура. Це не зірки. Це лжемаяки, що ведуть до загибелі.

Ніхто з нас світ не змінить, бо він вже вичерпав свій ліміт часу. Відлік цьому світу до фінішу почався ще в 1 столітті, коли Христос сказав, що князь цього світу засуджений.

Варто прокинутися від цього сну і побачити, що все навколо летить у прірву.

Там добре де нас нема, але від себе не втечеш. Проблеми будуть з нами доти, доки шукатимемо причини назовні, а не в собі. Звичайно, легше і приємніше звинувачувати всіх навколо, а колоди у власному оці не бачити.

За миром ів радістю далеко їхати не треба. Вони всередині нас. Тільки варто зчистити товстий шар намулу, який нанесли мутні води цього світу і тоді наше око, яким ми дивимося на світ, буде чисте. Тоді світло буде всередині нас і навколо нас. А якщо наше око темне, то яка ж велика це темрява! 

Це не доморощена філософія, це Біблія.