Коментар для Ірини Фаріон
До статті
"Плата за любов до ката" (04 березня 2014, 04:39)04.03.2014 14:47
Ірино, я з 1960 року киянин. Моя дружина киянка. Принципово перейшла на українську.
Ми робили усе, що могли, для перемоги Майдану.
Але я родом з Харківщини.
Найріднішими для мене людьми назавжди будуть дєдя, бабушка, мама, батько.
І я нікому не дозволю вчити мене, як вимовляти ці святі для мене слова. Стоятиму насмерть, як на Майдані.
Я розумію жителів Крима, Одеси, Харкова, які стоять за свою, рідну для кожного з них, мову.
На держслужбі треба говорити мовою народу, який тебе оточує.
У школах поважати вибір батьків.
Лише тоді буде усім в Україні щастя.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.