Що робити?
Читайте початок.
Глазунов Сергій Миколайович 067-566-11-55
Гончаров Анатолій Дмитрович 050-475-09-10
Горіна Ірина Анатоліївна 067-232-39-77
Горохов Сергій Олександрович 050-367-04-86
Гриневецький Сергій Рафаїлович 050-316-49-73
Груба Григорій Іванович 050-344-86-50
Грушевський Віталій Анатолійович 097-487-57-82
Губар Віктор Іванович 097-175-84-91
Гузенко Костянтин Олександрович 067-277-55-77
Дейч Борис Давидович 050-360-00-10
Демидко Володимир Миколайович 067-238-42-80
Демішкан Володимир Федорович 099-232-57-00
Дем’янко Микола Іванович 050-330-33-93
Денисенко Анатолій Петрович 067-409-02-02
Деркач Андрій Леонідович 050-351-05-03
Джига Микола Васильович 067-405-66-85
Дзоз Віталіна Олексіївна 050-042-60-26
Дмитрук Микола Ілліч 095-073-88-79
Добкін Дмитро Маркович 067-577-77-11
Долженков Олександр Валерійович 095-294-16-86
Дудка Володимир Володимирович 050-311-94-85
Дудка Олександр Іванович 067-614-00-49
Дунаєв Сергій Володимирович 050-367-08-27
Єгоров Олександр Миколайович 067-621-27-00
Єдін Олександр Йосипович 067-465-58-58
Єфремов Олександр Сергійович 095-600-00-71
Жеваго Костянтин Валентинович 050-330-86-25
Жеребнюк Віктор Миколайович 067-430-14-68
Жук Микола Васильович 068-240-02-90
Журавський Віталій Станіславович 067-509-15-55
Задорожний Вячеслав Казимирович 050-420-55-55
Зарубінський Олег Олександрович 050-331-14-96
Зац Олександр Вікторович 050-326-84-11
Зв’ягільський Юхим Леонідович 050-328-12-90
Зубик Володимир Володимирович 067-404-95-61
Іванющенко Юрій Володимирович 050-328-04-09
Ільюк Артем Олександрович 067-512-65-49
Іоффе Юлій Якович 050-451-02-54
Калетнік Григорій Миколайович 067-235-55-68
Калєтнік Ігор Григорович 067-403-37-33
Кальцев Сергій Федорович 050-341-62-00
Калюжний Віталій Анатолійович 050-326-80-98
Карташов Євген Григорович 067-614-23-53
Кацуба Володимир Михайлович 067-570-07-70
Кацуба Сергій Володимирович 067-570-70-07
Кий Сергій Вікторович 067-703-32-07
Ківалов Сергій Васильович 050-490-43-03
Кінах Анатолій Кирилович 067-465-86-68
Кіссе Антон Іванович 050-395-33-25
Клімов Леонід Михайлович 050-316-78-95
Клюєв Сергій Петрович 050-410-30-03
Коваль Олександр Іванович 050-474-67-98
Ковач Василь Ілліч 050-372-56-00
Козуб Олександр Андрійович 067-467-15-88
Колесніков Борис Вікторович 050-328-04-00
Колесніченко Вадим Васильович 050-393-30-55
Корж Павло Петрович 050-361-38-74
Коржев Анатолій Леонідович 050-691-98-11
Крук Юрій Борисович 050-316-64-61
Кузьменко Сергій Анатолійович 050-341-02-70
Кузьмук Олександр Іванович 050-310-07-22
Кулініч Олег Іванович 050-327-87-97
Кунченко Олексій Петрович 050-475-84-44
Куровський Іван Іванович 067-444-63-84
Ландик Валентин Іванович 050-326-46-16
Ланьо Михайло Іванович 050-372-07-77
Левченко Микола Олександрович 050-368-80-32
Лелюк Олексій Володимирович 067-532-31-00
Литвинов Леонід Федорович 067-541-60-00
Лук'янов Владислав Валентинович 050-473-87-45
Льовочкіна Юлія Володимирівна 067-319-69-96
Лютікова Валентина Іванівна 050-590-90-79
Макеєнко Володимир Володимирович 050-310-71-22
Малишев Володимир Степанович 050-368-64-35
Мальцев Володимир Олександрович 050-328-69-90
Мартовицький Артур Володимирович 050-361-36-35
Матвієнков Сергій Анатолійович 067-628-40-00
Медяник Володимир Юрійович 050-328-54-54
Мельник Станіслав Анатолійович 050-351-94-07
Мельниченко Володимир Володимирович 067-382-26-50
Мельничук Лариса Юріївна 067-961-98-18
Мирний Іван Миколайович 067-961-98-18
Мироненко Михайло Іванович 050-477-45-65
Мисик Володимир Юрійович 050-300-05-77
Мірошниченко Юрій Романович 050-330-71-81
Молоток Ігор Федорович 067-505-62-02
Момот Олександр Іванович 050-362-71-53
Морозенко Євгеній Вадимович 050-320-16-50
Москаленко Ярослав Миколайович 095-271-56-92
Мошак Сергій Миколайович 067-209-21-58
Мураєв Євгеній Володимирович 067-10-00-00
Мхітарян Нвєр Мнацаканович 050-331-24-14
Наконечний Володимир Леонтієвич 050-469-73-33
Нетецька Олена Анатоліївна 067-138-74-74
Нечаєв Олександр Ігоревич 050-398-50-10
Ничипоренко Валентин Миколайович 067-232-14-66
Олійник Володимир Миколайович 067-470-60-60
Омельченко Валерій Павлович 050-347-30-53
Омельянович Денис Сергійович 050-368-64-41
Онищенко Олександр Романович 050-920-00-00
Опанащенко Михайло Володимирович 050-560-17-37
Остапчук Віктор Миколайович 067-578-91-44
Павлов Костянтин Юрійович 067-539-17-17
Парасків Олег Дмитрович 067-650-83-84
Пехов Володимир Анатолійович 067-403-11-06
Пилипенко Володимир Пилипович 067-506-35-76
Писаренко Валерій Володимирович 050-330-15-91
Пінчук Андрій Павлович 067-230-00-34
Поляков Василь Леонідович 050-311-70-60
Поляченко Юрій Володимирович 050-311-04-74
Пономарьов Андрій Вікторович 067-623-91-51
Пономарьов Олександр Сергійович 050-486-46-46
Попеску Іван Васильович 050-215-13-07
Пресман Олександр Семенович 097-488-88-88
Пригодський Антон Вікентійович 067-620-08-08
Продивус Володимир Степанович 050-395-33-25
Пшонка Артем Вікторович 067-551-11-11
Развадовський Віктор Йосипович 067-444-44-85
Риженков Олександр Миколайович 067-620-62-60
Рудьковський Микола Миколайович 067-209-89-09
Сальдо Володимир Васильович 067-551-67-51
Самойленко Юрій Павлович 067-565-36-00
Святаш Дмитро Володимирович 067-401-61-00
Селіваров Андрій Борисович 050-368-50-51
Семенюк Артем Олексійович 067-407-88-88
Сігал Євген Якович 050-330-95-50
Скубашевський Станіслав Валеріанович 095-149-52-77
Смітюх Григорій Євдокимович 067-403-85-55
Солошенко Микола Павлович 050-340-22-24
Сорока Микола Петрович 067-670-90-80
Стоян Олександр Миколайович 067-509-87-53
Струк Володимир Олексійович 050-328-80-90
Ступак Іван Іванович 067-562-01-11
Сухий Ярослав Михайлович 067-611-04-08
Табачнік Яків Піневич 050-469-11-88
Тедеєв Ельбрус Сосланович 050-380-07-77
Тихонов Віктор Миколайович 067-679-00-50
Тігіпко Сергій Леонідович 067-239-90-90
Труханов Геннадій Леонідович 050-316-62-69
Турманов Віктор Іванович 050-470-68-18
Фабрикант Світлана Самуілівна 067-217-55-55
Федоряк Геннадій Дмитрович 067-372-01-00
Фельдман Олександр Борисович 098-878-88-88
Фурсін Іван Геннадійович 050-316-61-41
Хмельницький Василь Іванович 044-496-55-00
Хомутиннік Віталій Юрійович 050-305-05-05
Царьов Олег Анатолійович 067-560-03-05
Циркін Ігор Маркович 098-400-00-33
Чертков Юрій Дмитрович 050-476-57-75
Чечетов Михайло Васильович 050-469-75-80
Чуб Володимир Євгенович 050-328-55-67
Шаблатович Олег Миколайович 067-440-49-92
Шаповалов Юрій Анатолійович 067-532-80-32
Шаров Ігор Федорович 050-311-34-89
Шатворян Вілен Григорович 063-617-97-07
Шенцев Дмитро Олексійович 067-573-67-70
Шипко Андрій Федорович 050-340-10-01
Шкіря Ігор Миколайович 050-347-65-95
Шпенов Дмитро Юрійович 067-577-29-85
Шуфрич Нестор Іванович 050-317-15-77
Щербань Артем Володимирович 067-627-17-77
Янукович Віктор Вікторович 067-620-00-00
Яценко Антон Володимирович 067-406-83-61»
І нехай диктаторські закони «чорного четверга» вже
скасовані, а наведені номери телефонів мабуть уже поміняні, але кожен
посадовець має знати, що рано чи пізно йому доведеться відповідати за свої
брудні вчинки перед громадою.
«Амністія», заручники та наступання на граблі.
У статті
147 Кримінальному Кодексі України вказано:
«1. Захоплення або тримання особи як
заручника з метою спонукання родичів
затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації,
фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь – якої дії як умови звільнення заручника
– карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені
щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей,
або такі, що спричинили тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років».
А таких заручників з Євромайданів зараз в
Україні – сотні! І ніхто з «мусорів» – «беркутів» – «тіТушок», які їх брали,
досі не покараний. ГПУ і СБУ осліпли і оглухли, бо всі разом служать
внутрішньоокупаційному режиму, який схвалює наявність заручників, щоб
торгуватися з опозицією і євромайданівцями. Підтвердженням цьому є «прийняття» Парламентом
29 січня 2014 р. т. зв. закону про «амністію» у редакції правлячого режиму, який зводиться до одного: ви йдете нам на
поступки, а ми випускаємо взятих, всупереч будь
– якій правовій нормі, заручників.
Сама процедура прийняття цього « документу»
є вершиною цинічного нехтування юридичними нормами, оскільки жоден народний
депутат України, зокрема і з правлячої більшості, в очі його не бачив. Такого
правового нігілізму в історії українського парламентаризму ще не було! Північна
Корея може заздрити.
Варто зазначити, що серед всіх політичних заручників
«мусорського» режиму яскравою зіркою виділяється одна людина, якої окупанти
бояться, як вогню, бо вона здатна їм всім поламати хребти, це – Юлія Тимошенко.
Її звільнення має бути пріоритетом для опозиції і доказом того, що опозиціонери
щиро прагнуть свободи для всіх заручників В. Януковича.
Адже заручники окупаційного режиму, бо
тільки окупанти і терористи беруть заручників, – це ніхто інші, як
протестувальники проти брехні, сваволі і бєспрєдєла того ж режиму. І в такій
ситуації народ має право на протест, гарантований йому Конституцією України.
Але що таке Основний Закон окупованої країни для того ж окупанта?! Тому постає
логічне запитання: «Які можуть бути переговори з
окупантами – катами і вбивцями невинних українських громадян?!»
Цікавим у цьому контексті виглядає процес підготовки до
ухвалення Парламентом акту про «амністію», а вірніше – про заручників. На засідання
фракції регіоналів прийшов сам В. Янукович, поставив їх у відповідну позу і
показав, хто для них є «хазяїн», наплювавши на своїх олігархів, а заодно і на
їхніх «шісток» – депутатів. Тому Закон було прийнято у потрібній йому редакції,
а заодно і відбито на певний час у частини регіоналів бажання вернутися до
Конституції України 2004 р. І не треба перебільшувати роль олігархів у впливі на очільника режиму, бо за допомогою
ГПУ, СБУ, МВС, судів, податкової і митниці, які знаходяться в його руках, він
швидко з ними впорається. Хоча побачимо…
Також не варто самій
опозиції проводити хоч якісь перемовини з олігархами – фінансовими стопам
нинішнього окупаційного режиму, щоб вони переконали свого «хазяїна» В.
Януковича піти на поступки євромайданівцям, бо за це вони захочуть отримати
чималі преференції при новій владі – просування їхніх людей на різні керівні
посади, в т. ч. і в Уряді, сприяння їхньому бізнесу та непереслідування за
підтримку окупаційного режиму.
Ми подібне вже неодноразово
проходили, починаючи з 1991 р., і нічого доброго від того не отримали: народ
тільки бідніє і бідніє, структурні реформи не проводяться, корупція заполонила
все, гори суспільного сміття не вимітаються, а лише олігархи та їхні наближені
(часто з протилежних політичних таборів) збагачуються. І так ми вже ходимо по
колу 22 роки, наступаючи на одні і ті самі граблі.
Тому, якщо і
цього разу опозиційні проводирі ще раз наступлять на ті ж граблі, народ може
цього не витерпіти і піднятися вже на повстання, але сама опозиція тоді може
опинитися у дуже скрутному становищі. Досить ходити по одному і тому ж
замкнутому колу. Олігархам та їхнім «шісткам» байдуже, де заробляти гроші і
Україна для них – це тільки територія для примноження їхніх багатств. Треба
вирватися з цього замкнутого кола і розрубати «гордіїв вузол».
Не біймося прощатися з тим, що не робить нас щасливими! Євромайдан показав, щоб чекало всіх нас на
виборах Президента України 2015 р., якби ми зараз не вийшли на масові акції протесту проти обману і
терору з боку нинішнього режиму.
Не забувати! Не прощати! Не коритися!
Тому ставку у вичищенні України від
окупаційного сміття необхідно робити тільки на Український народ та широкомасштабні акції громадянської непокори. Пам’ятаючи при цьому, що найціннішим для нас скарбом є Україна – єдина і неподільна, вільна і процвітаюча. Отже діяти треба тільки в такому ключі.
До речі,
практично вся Україна засудила звіряче побиття євромайданівців, переважно студентів і молоді, 30 листопада 2013 р. в Києві.
Підтвердженням цьому є наведені нижче результати
соціологічного опитування, проведеного 3 – 9 грудня 2013 р.
Якщо ми є
однодумцями, в переважній своїй кількості, щодо засудження насильства в
Україні, то ми можемо дати раду внутрішньоокупаційному режиму і вичистити свій
дім від сміття раз і назавжди.
Але ми нічого не повинні забувати і прощати! Не забувати
Героїв Євромайдану і не прощати їхніх катів. Ми не маємо жодного права
забути всіх постраждалих і загиблих людей за європейські устремління
Українського народу. Їхня невинна кров впаде на нинішній окупаційний режим
України (регіонали, їхні комуністичні прихвостні та «тушки») разом з усіма
іншими його прислужниками. На честь Героїв по всій Україні, а особливо в Києві,
треба встановити згодом пам’ятники, назвати сквери і парки, вулиці і площі,
школи та інші навчальні заклади, де вони навчалися.
Адже наша боротьба за європейське майбутнє
своєї Батьківщини – це цивілізаційна боротьба не тільки на всьому
пострадянському просторі, а й на всьому європейському та світовому просторі,
оскільки тут задіяний весь демократичний західний світ, Європа, Росія і почасти
Китай. Тому ми не можемо в жодному разі відступити від своєї європейської мети,
оскільки це матиме непередбачувані наслідки для міжнародної спільноти через
новітні геополітичні перерозподіли на користь пострадянських імперіалістів.
Звісно, що в
Україні ми маємо самі розібратися зі «своїм» сміттям – «мусорами»: чи це олігархи з вкраденими у нас мільярдами, чи це їхні
ставленики на різних щаблях, чи це вся інша окупаційна рать. І для цього треба бойкотувати все, що з ними пов’язано, бо в такому випадку зменшаться їхні прибутки, з яких вони
виділяють величезні кошти на підтримку режиму та різноманітної «мусорні», яка катує і
вбиває мирних людей.
Європо, час слів минув – треба діяти!
Але і наш цивілізований західний сусід – ЄС не має
права стояти осторонь в силу названих вище причин. Тим більше, що і Парламентська Асамблея Ради Європи 30 січня 2014 р. прийняла жорстку Резолюцію щодо подій в Україні, попередивши правлячий режим про неприпустимість з його
боку подібних дій надалі та введення санкцій у разі силового розгону
Євромайдану, а також засудивши диктат Росії, про що йдеться в п. 4:
«Асамблея бере
до уваги публічні заяви українського керівництва, що рішення не підписувати Угоду про асоціацію було
прийнято під сильним тиском Російської Федерації та особливо через
загрозу Росії закрити свої кордони для товарів, які походять з України, якщо
Угоду про асоціацію буде підписано. Загрози санкцій та економічного й
політичного шантажу з
метою вплинути на політичні рішення в іншій країні суперечать загальновизнаним
дипломатичним та демократичним нормам і є неприйнятними. У цьому зв'язку
Асамблея хоче нагадати Російській Федерації про її зобов'язання,
взяті нею після вступу до організації, «засудити, як помилкові,
хибні концепції щодо двох різних категорій зарубіжних країн, згідно з якими
до деяких з них ставляться як до зони особливого впливу, що називається «близьким
зарубіжжям»,
та утриматись від просування географічної доктрини про зони «привілейованих інтересів».
Після прийняття
такого документа Європа має перейти до конкретних дій, в т. ч. і щодо нашого
нецивілізованого східного сусіда, щоб не сталося так, як у Грузії 2008 р. Свого
часу про трагічні події на Північному Кавказі дуже влучно написав Д. Павличко:
«А Європа, та курва стара,
Посміхатися буде
здалік,
Як наповниться
кров’ю Кура
І — всі русла
зросійщених рік.
Буде лиця ховать
у вуаль,
Видавати за жар
порохню,
Та прийде знахабнілий москаль
І в Париж, як
зруйнує Чечню».
Колись
великодержавний російський шовініст П. Столипін сказав: «Народ, який не має національної самосвідомості – це перегній, на якому
зростають інші народи». Росіяни, слідуючи даній настанові, не хочуть
бути перегноєм для когось, а прагнуть другі народи зробити своїм перегноєм, в
т. ч. і нас. Український народ має це завжди пам’ятати, зробити потрібні
висновки і нарешті підняти свою національну самосвідомість на гідну висоту, щоб
ні для кого не бути перегноєм, в т. ч. і в першу чергу для Москви. Бо, крім
неї, ні ЄС, ні НАТО не зазіхають на нас, а, навпаки, можуть бути гарантами
нашої незалежності.
Сподіваюся, що
Європа зробила належні висновки зі своїх минулих помилок і не повторить їх у
цей складний час щодо України. Бо США та Канада уже ввели візові санкції проти
українських можновладців, причетних до пролиття крові на Євромайдані. США також
готують інші санкції. Тепер своє слово має сказати і ЄС, адже на його території
ведуть бізнес та мають нерухомість фінансові стовпи внутрішньоокупаційного
режиму України: Р. Ахметов, Д. Фірташ, брати Клюєви, Ю. Іванющенко та багато
інших менш публічних осіб. Це вони пограбували Український народ, а статки
деяких із них є кривавими, і тримають свої кошти у західних банках (так
надійніше), де ці гроші працюють на економіки відповідних країн, покращуючи
добробут їхніх жителів, а наші люди ледве животіють.
Якщо уряди тих
країн так довго зволікають з введенням жорстких санкцій (блокування рахунків, арешт
майна, припинення кредитування), то своє слово мають сказати їхні жителі. Не можна покращувати свій
добробут за рахунок нашого пограбування олігархами! Вкрадені українські гроші мають бути повернуті в Україну і працювати на підняття рівня життя українських громадян.
Український
народ заслуговує на справедливість з боку західних сусідів, бо східний сусід марить
відновленням імперії, яка не матиме майбутнього без України, адже без Києва Московія – це євроазійщина (з перевагою останньої)
та орда. Всім відомо, що як Франція не стала слов’янсько – українською, хоча в
її жилах тече кров королеви Анни, жінки надзвичайно високої освіти і культури, доньки
Великого князя Київського Ярослава Мудрого, володаря однієї з найбільших та
наймогутніших держав того часу, так і Московія, заснована Золотою Ордою,
не стала менш азійською після багатовікового поневолення Русі – України. І нема
на то ради, як свідчить історія.
Тому Український
народ, як народ європейський, бореться за свій європейський цивілізаційний
вибір, а йому на перешкоді стоїть сміття, як зовнішнє, так і внутрішнє –
похідне від зовнішнього. ЄС, весь демократичний західний світ мають нам
допомогти позбутися цього сміття, яке не дає нормально жити Україні. І їм теж
воно не потрібне, бо отруюватиме гідне життя їхніх громадян.
Чому Австрія,
попри наявність відповідної інформації, до цього часу не ввела санкції проти братів
Клюєвих та О. Азарова – сина колишнього Прем’єр – Міністра України М. Азарова, які всі є стовпами окупаційного
режиму В. Януковича. Адже їхній бізнес і нерухомість знаходяться на її
території.
Зволікання ЄС із
санкціями проти чільних діячів внутрішньоокупаційного режиму України приведе до
відчуття безкарності його очільників та подальшого пролиття крові українців,
які протестують на Євромайданах. Бо цей режим, втрачаючи грунт під ногами, не
відмовився від ідеї запровадження надзвичайного стану. А компроміс чи, не дай
Боже, відступ опозиції тільки заохотить окупантів до терору і вбивств людей. Треба
також пам’ятати, що будь – яка протестна, а тим більше масова, акція, революція
(в Україні – це мирна революція, яку режим ігнорував два місяці і спровокував
на локальні жорсткі сутички) тільки тоді чогось варта, коли вона може себе
захистити. Саме в цьому напрямку має діяти Євромайдан і опозиція по всій
Україні. Підготовлених людей – українських патріотів є достатньо. Тому лише
широкомасштабні акції громадянської непокори до повної перемоги Українського
народу врятують нашу Батьківщину від страшного кровопролиття, до якого готовий
вдатися нинішній агонізуючий режим. Не можна перемогти,
тільки обороняючись. Щоб перемогти, треба йти в атаку! По всій Україні,
щоб у бандитів земля горіла під ногами. Дисциплінованість, єдність і жертовність – запорука нашого успіху!
ЄС, дій! Франція, як один з основних
гравців ЄС, уже висловилася на підтримку наших європрагнень. Тепер потрібні
конкретні дії з її боку. Німеччині треба перестати бути
агентом Росії в Європі і також чітко сказати своє вагоме слово та
здійснити практичні кроки для нейтралізації нинішнього бандитського режиму в
Україні. Польща, Литва роблять все можливе для нас. А весь ЄС має розгорнути
єдиний фронт боротьби не тільки проти встановлення диктатури на українських
теренах, а і проти агресивних спроб відродження Російської імперії в сучасній
іпостасі, які матимуть, у разі успіху, непередбачувані наслідки для світової
спільноти через подальші геополітичні перерозподіли на користь московсько –
гебістських імперіалістів.
Лише діючи разом,
ми, Український народ і народи країн ЄС та всього євроатлантичного простору,
позбудемося різноманітного сміття, яке перешкоджає розширенню території
безпеки, верховенства права і гідного життя у світі.
Як казав наш
геніальний Тарас Шевченко:
«І на оновленій землі
врага не буде
супостата,
а буде син і буде
мати,
і будуть люди на
землі».
На цьому й постановимо.
Разом ми – сила!
Україна – це Європа!
Слава Україні! Героям слава!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.