Втілювати в життя свою споконвічну МРІЮ!!!
Недавно поцікавився історією створення пісні "Дивлюсь я на небо..."
Виявляється, шо віршик цей був написаний ще в 1841-му році, таким собі Михайликом Петренком,
скромним титулярним радником міста Лебедин, Сумської області. Народився той Михайлик
майже на Донеччині, в Слав'янську. Навчався в Харківському універі, потім пішов на службу і віршики
писав. Пізніше ця тема була перекладена на музику Александрової. До чого я все це пишу?
До того, шо саме ця пісня, а не "ще не вмерла", заслуговує на статус Державного Гімна України.
Ну може й не державного, а хоча б аерокосмічного. Є така байка, шо саме цю пісню Попович співав з
орбіти задля іншого українця - Генерального Космічного Конструктора Корольова. А ще такий фак(т) згадують,
що якось їхали космонавти на свої навчання і раптом Попович заспівав: "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю!". Тут вже Гагарін не витримав і єхидно так пожартував: "Ти диви, шо робить, грьобаний хахол! Напрошується, шоб першим полетіти!". Всі засміялися і Попович теж.
Ну а тепер, музіка! :-)
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.