Власник сторінки
Журналіст, еколог, письменник
З Польщі незабаром безоплатно буде завезено ікру та мальки лосося дунайського, якими зарибнюватиметься головна водна артерія національного природного парку "Синевир" – Теребля, з подальшим розселенням у її притоки.
За сприяння Міністерства екології та природних ресурсів України і Державної служби заповідної справи, в НПП «Синевир» відбулася робоча зустріч працівників установи з членами Краківського клубу «Головатка» (Польща). Директор парку Микола Дербак та президент клубу Здислав Адамчик підписали угоду і взяли на себе зобов’язання виконувати частину наукової Програми відтворення лососевих видів риб басейну річки Тиса в Закарпатській області, а саме: відтворення лосося дунайського на території НПП «Синевир» в басейні Тереблі.
Серед дев’ятнадцяти видів риб, які водяться у водоймах національного парку, лосось дунайський є найрідкіснішим. Його ще називають головатицею. Вид внесено не лише до Червоної книги України, але й до Європейського червоного списку та охороняється Бернською конвенцією.
Головатиця водиться у басейні Дунаю, в Україні поширена в басейнах Пруту і Тиси. Колись й у Тереблі було чимало лосося, а зараз цей вид доволі рідкісний. Він є ендеміком. Має тривалий життєвий період – 20 років. У віці 15 років може досягти розмірів 150 см і ваги до 20 кг, проте такі особини у природі рідкість.
Лосось дунайський віддає перевагу гірським водоймам з глибокими ділянками. Риби цього виду переважно тримаються невеликими групами по 3-5 особин приблизно однакових за розміром.
За словами фахівців, лосось дунайський зовсім не переносить забрудненої води. Отже, риба вибаглива, і хоча вже давно знаходиться під охороною, проте чисельність її зменшується.
Штучне розведення головатиці – справа надзвичайно складна, адже для цього потрібні умови, максимально наближені до природних. Успіхів у справі розведення лосося досягли поляки і зараз вони готові поділитися зі співробітниками НПП «Синевир» не лише досвідом. З Польщі незабаром безоплатно буде завезено ікру та мальки лосося дунайського, якими зарибнюватиметься головна водна артерія парку – Теребля, з подальшим розселенням у її притоки. Це здійснюватиметься з метою відновлення чисельності природних популяцій виду, збереження біорізноманіття, підвищення рибопродуктивності басейну Тереблі, а також для створення колекційних маточних стад головатиці для збереження їх генофонду.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.