Про “економічно обґрунтовані” ціни останнім часом кажуть все частіше. І, зазвичай, - у контексті з їх підвищенням.
***
Що
розуміється у нас під економічно обґрунтованими цінами та тарифами?
Відповідність їх витратам. Тобто, якщо витрати зростають, ціни мають теж
зростати. Так вважається у нас, в Україні.
А як у
них, у Європі, до якої ми так бажаємо інтегруватись? Ось, наприклад,
висловлювання колишнього президента західногерманської фірми “Грюндіг”
Грисмайера: “У той час, коли я керував фірмами побутової електроніки,
намічалося введення у експлуатацію двох винаходів: кольорового телевізору та
відеомагнітофону. Обидва винаходи вимагали технічних витрат. В обох випадках
вирішили, що їх ціна має бути не вищою за середньомісячну зарплату
кваліфікованого робітника… Ми зробили це зовсім не з альтруїзму, а тому, що
хотіли продати якомога більше товарів, щоб виробництво з самого початку було
економним. Знадобились жорсткі переговори з фірмами-постачальниками, щоб утримати
ціни на такому низькому рівні, котрий забезпечив би виконання плану з
маркетингу”.
Що
бачимо? У нас ціни обґрунтовуються витратами, у них – платоспроможністю
населення. А вже потім визначаються витрати - в залежності від цін. А не
навпаки – ціни в залежності від витрат, як у нас.
Що ж,
яка економіка (і економісти) – таке й економічне обґрунтування.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.