"Что хорошо ёжику, то козе - смерть!"

- енциклопедія юного зоолога.

Дивилася сьогодні по нету суд над Тимошенко. Сергій Власенко розумний чолов’яга. Свій виступ побудував таким чином, що влада та цей суд, як всралися (вибачте за натуралізм).

І думка думається сама собою… Ну як піар-консультанти Овоча до сих пір не зрозуміли, що тупе копіювання дій царьків-монархів, які  тим ідуть на користь, для нього руйнівні? То дурнуваті теракти, то намагається влаштувати масові безпорядки, подібні манежним. То коханку молоду  заводить, а стару  дружину під домашній арешт у чорта на куличках. Правда сина ще, здається, на стороні не народив. Що також було б логічно та в дусі Лукашенко Та Мутіна.

Ось тепер наступна частина марлізонського балету. Своїми руками, дуринда, ліпить українського Ходорковського з Юльки. Ну зроби це якось по-пацанячому: чисто і конкретно. Так ні. На суддю, майже хлопчика, дивитися боляче. Він і сам розуміє безглуздість ситуації. Але, хіба хочеш? Мусиш!!! Інна Богохульска хоч і хрестить присутніх в залі суду, а дуля із  кармана виглядає … Фарс, а не суд.

Однак, я спостерігала за зміною свої емоцій впродовж перегляду цього трагікомічного процесу. І знаєте що? Відчуваю, що хочеться на барикади за свободу слова, за правосуддя, за демократію і т.д… Не за Юльку, а саме за правосуддя, за свободу слова і за демократію.

Даремно вони це розпочали. Треба було якось інакше з Юлькою.