Вітання Українського Віртуального Опору з Днем незалежності України.

УВО вітає зі святом.

В незалежній Україні - свято!
Незалежній Україні – бути!
24 серпня – це свято для кожного українця, бо саме цього дня справжній українець сідає за святковий стіл, горлає пісень і сидячи з кумом на кухні кляне на чому світ стоїть владу, бо жиє, їсть та п’є українець у своїй власній державі, яка називається гордо і по простому -Україна.
Саме цього дня влада вилізає до нас з телеекранів, зі сцен, зі сторінок газет та журналів і з почуттям виконаного обов’язку, мало не прикрашені білим каптуром зі своїм комуняцьким нутром в ангельській подобі продукує свої фальшиві постулати та звернення.
Аби українець знав справжні думки та нутро цих псевдо патріотів, то в той же момент взявся до роботи та порозвішував би їх на трасі «Київ-Чоп», а поки українець ще вірить та сподівається на краще, Україна котиться туди, звідки немає назад дороги.
Нарешті Україна стала вільною та незалежною. Нарешті українець може розбудовувати свою державу.
Але ні, поки українець обробляє свої городи, працює наймитом по всьому світові та намагається вижити, всілякі лихварі, забрід, наволоч, нувориші та лайдаки, що гордо називають себе елітою нації, будують собі обійстя, як у царя французького, сунуть свої мордяки в кишеню до свого народу та спродують по частинам нашу українську державу, допомагаючи офшорам збільшувати свій ВВП по відмиванню бюджетних грошей.
Це ми, українці, дозволили над собою знущатись.
Це ми пустили свиню під стіл, тому немає на кого нарікати.
Ми українці, терпимі, працьовиті, але ми і конформісти, яких світ не бачив.
Хто тільки нами не хотів кермувати, і радянський Іван, і німецький Ганс, і польський лях і татари, бо про такий народ можна тільки мріяти.
Але сьогодні вже годі спати, бо проспімо і державу і землю українську і самих себе, бо скоро доведеться душі віддавати на відкуп.
Годі, кажемо вам!
Доста вже, наїлися.
Тому 24 серпня українець гуляє, п’є і закусює тримаючи в кишеню кулака, бо цього дня таки свято в Україні. А з наступного дня кожний українець повинен усвідомити своє місце в своїй державі і навести в ній порядок.
Нехай цього дня буде траур для совків, українофобів та манкуртів всіляких, для яких незалежна Україна – це як страшний сон. Нехай цього дня вони плюються від того, що все сталося не так, як би їм хотілося. Нехай вони ідуть в сторону або купляють квиток на поїзд на Москву, бо ми, українці не віддамо нікому своєї незалежності, своєї держави. Нехай ми в ганьбі, але будемо любити свою державу, свою землю, бо і в ганьбі треба любити свій народ.
Ми українці. Ніде у світі більше немає української землі. Є американська і іспанська, французька і австралійська, але наша українська земля знаходиться тут і простягається від Сяну до Дону.
Не будемо полишати віри.
Будемо любити свою землю.
Бо незалежність – це довгоочікувана подія в житті нашого народу.
Нам пощастило жити в справді чудовій, гарній та красивій країні, щедрій на врожай, розумних і талановитих людей.
Ми все ж таки маємо величезний потенціал для того, щоб здивувати весь світ і жити без страху за завтрашній день.
Нас не зламають труднощі!
Ми пройдемо всі випробування, бо в єдності наша сила!
Зі святом Україно!
Слава Україні!
Незалежна Україна є і буде повіки!