Святковий протест

Свято Незалежності на Майдані очима перехожого

Сьогодні мав нагоду бути на Хрещатику та Майдані Незалежності під час святкувань 20-річниці незалежності України.

З початком святкового концерту, що відбувався на потужній сцені синьо-жовтих тонів в самому центрі української столиці, мою увагу привернули біло-сердечні прапори всім добре відомої політичної сили.

Коло людей, що зібрались на Майдані, очевидно, на знак протесту проти політичного переслідування Юлії Тимошенко збільшувалось постійно. Одночасно із цим ширенням кола незадоволених громадян  впадали в око все нові барви прапорів: зокрема стяги добре відомої політичної сили «Народна самооборона» та громадянського руху «Спільна справа».

Протестувальники поступово стікалися до Майдану, де розгорнули великий Державний прапор і майже синхронно почали скандувати протестні гасла, на кшталт: «Банду геть!», «Зека геть!» та «Міліція з народом!».

Коли офіційно розпачався святковий концерт і зі сцени почали доноситись народні музичні мотиви, протестувальники дедалі гучніше виголошували свої гасла та жвавіше розмахували прапорами БЮТ. Купки міліціонерів спецпідрозділу «Беркут», з виглядом повної відчуженості від процесу, стояли по периметру від кола протестувальників  і якось ніяково посміхались, переглядаючись одне з одним.

Коли протестувальники почали синхронно виголошувати «Міліція з народом!», одна літня жіночка з кола протестувальників торкнулась руки одного з міліціонерів жадібно заглядаючи йому в очі. Очевидно, запитувала вона в нього про те, чи дійсно міліція з народом,  як це лунало з вуст інших незадоволених чинною владою.

Найцікавішим для мене – спостерігача святкового протесту на Майдані – було відчуття того, як енергетика свята Незалежності охоплювала масами протестувальників і поступово трансформувалась ними в атмосферу справжнього мітингу.

Звичайні молоді люди та сім’ї, вдягнені у святкові вишиванки, які стікались на Майдан відчували помітну розгубленість від того, емоційного міксу, що панував в натовпі біля головної сцени Києва.Здавалось, для деяких з них було просто не зрозуміло: де розгортається основне видовище цього дня? На великій концертній сцені чи в натовпі громадян, що не припиняли словесно виголошувати своє невдоволення діями влади?...

Ось такою мені запам’ятається 20-річниця Незалежності.