Після перегляду вистави "Гімн демократичної молоді", прем'єра якої відбулася 23го вересня в театрі ім.І.Франка, стає зрозуміло чому сучасний театр відверто недолюблює нинішніх українських письменників.
Вже не кажучи про те, що простору на сцені їм не бачити як свою потилицю. Проте, Сергію Жадану якимось чином все ж таки вдалося її угледіти.
Вся вистава - розповідь про певний період життя головного героя Сашка, побудована таким чином, що події його буття розбавляють монологи-роздуми.
На початку він піарщик контори з продажу "пальоної" техніки, що раптом згадує про вищу освіту і вирішує писати дисертацію. З виходом з бізнесу, потрапляє у вир життя. Він зустрічає друга дитинства, знайомиться з дивакуватим креативщиком, що увесь час хвалиться ніби-то організованим власноруч концертом Грєбєнщікова, натрапляє на проповідника з Австралії на імення Джонсон-і-Джонсон.
У нього є дівчина. Істерична і абсолютно безбашенна. Ганяє на мопеді з закритими очима, підпалює квартиру та спить у ванній.
Санич з Гогою (той що друг дитинства) вирішують відкрити клуб. І все спочатку йде не погано, але до певного моменту...
Декорацій у виставі задіяно не багато - металева триповерхова конструкція, письмовий стіл та декілька стільців. Впродовж дійства споруда почергово перетворюється в квартиру, гей-клуб та аеропорт.
До дня прем'єри вистава готувалася майже 2 роки, однак гра деяких акторів виглядала досить не професійно. Багато сцен (особливо у другій дії) були нудними і затягнутими. Лише іноді з'являлося щось прикольне на кшталт проповіді Джонсона-і-Джонсона. Не вистачало динаміки.
Формат спектаклю не відповідав атмосфері театру - виникав неабиякий дисонанс. До театру ім.Франка звикли як до місця, де грають класику. А "Гімн демократичної молоді" аж ні як під такий опис не потрапляє, і навряд чи потрапить.
Нецензурних висловів майже не було. Іноді з'являлися слова типу "прошмандовка" чи "фак". Ну і звичайно ж не без суржику.
Скажу від себе, що очікувала більшого. Після перегляду театральної вистави має виникати естетичний екстаз, а тут навіть іскра не проскочила. Що хотів донести автор, я також не зрозуміла. Тому якщо оцінювати за 10ти бальною шкалою, я даю 3.
Ще чомусь була надія на те, що на прем'єрі з'явиться сам Жадан, проте такого не відбулося. А може він побачивши наскільки все сумно, просто не захотів показуватись. Хто-зна.
Не дивлячись на те, що вистава виявилася повною лажею, зал аплодував стоячи і кричав "Браво!".
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.