Режим остаточно розперезався! Авторитаризм насувається!

Свобода слова - під загрозою! Газету "Експрес" хотять закрити. Цю сваволю можуть зупинити тільки наші спільні дії: страйки, бойкоти та інші акції громадянської непокори!

    Саме так! Розперезався! Цинічно і зухвало! Плюючи на громадську думку, а тим більше – на думку міжнародної демократичної спільноти, зокрема європейської.

    Йому (режиму) не соромно тримати за гратами Юлію Тимошенко та Юрія Луценка без будь-яких правових підстав, чинячи розправу над опозиційними політиками  із-за страху за своє майбутнє. Йому мало наруги над Українською громадою через псевдореформи, від яких і так малозабезпечений наш люд стає ще біднішим, а багатіють тільки можновладці різних рангів, їхні лизоблюди, псевдоборці з режимом та олігархи.

    Йому – цьому режиму – стає страшно, що багато наших співгромадян дізнаються Правду про нього завдяки чесній і безкомпромісній позиції деяких засобів масової інформації. Саме тому цей режим хоче знищити такі ЗМІ і запроваджує цензуру. Під його прес зараз потрапила львівська газета « Експрес».

    Прочитайте «Спеціальне звернення» її редакції (газета №8 за (26.01-02.02) 2012р.). Журналістів цього популярного всеукраїнського видання (600 тисяч передплатників і близько 5 млн читачів з усіх куточків нашої Батьківщини) хочуть поставити на коліна і змусити хвалити нинішній владний режим: режим якому чужі українські цінності; режим, який топче нашу історію і культуру; режим, який жирує на народному мозолі; режим, який закриває рота чесним журналістам і всіляко допомагає своїм лизунам грошима та квартирами за їхню показну псевдоопозиційну діяльність. Свобода слова опинилася під загрозою.

    І від цього постраждає не тільки чесна журналістика. Від цього постраждає вся Українська громада. Адже будь-який режим починає нищити вільні ЗМІ, а потім добирається і до людей. Авторитаризм дуже швидко сповзає до тоталітаризму.

    Редакція «Експресу» звертається до нас по допомогу і просить зробити на перших порах наступні дії. Ось вони. Цитую:

« 1. Телефонуємо на номери, зазначені нижче. Кажемо: «Ми вимагаємо справедливого суду у справі газети «Експрес».
   2. Надсилаємо електронною поштою за адресами, зазначеними нижче, повідомлення короткого змісту: «Ми вимагаємо справедливого суду у справі газети «Експрес».
   3. Надсилаємо поштові листівки на адреси, зазначені нижче, зі словами «Ми вимагаємо справедливого суду у справі газети «Експрес».

    Ми заздалегідь дякуємо кожній людині, яка зробить це.

    Це справді дуже важливо.

КУДИ НАДСИЛАТИ ЛИСТА ЧИ ТЕЛЕФОНУВАТИ:

    1.  Адміністрація Президента України

01120, м.Київ, вул.Банкова,11
електронна пошта : vidkryrist@apu.gov.ua
тел.: 044 255 68 50,
         044 255 72 96,
         044 255 65 19.

    2.  Львівський апеляційний господарський суд

79010, м.Львів, вул.Личаківська, 81
тел.: 032 275 34 14,
         032 276 59 85,
         032 275 15 42.

    3.  Вища рада юстиції

04050, м.Київ, вул.Артема, 89
тел.: 044 238 68 66

   Телефони редакції «Експресу» для довідок та реєстрації ініціативних груп.

            0322 97 47 33,
            0322 97 47 01.

   Зареєструвати свою ініціативну групу можна за електронною адресою:
            razom@expres.ua

                                Зразок двосторонньої поштівки:

                                                 Ми вимагаємо
                                             справедливого суду 
                                                в справі газети
                                                   «Експрес».

    Будь ласка,цю поштівку вкладіть в конверт та надішліть на одну з адрес, вказаних вище. Дякуємо!».Кінець цитати із «Спеціального звернення». Від себе додам, що таку поштівку можна надсилати на всі вказані адреси одночасно. Хай знають і бояться нас!

    В цьому контексті – знищення свободи слова і запровадження цензури – треба розглядати і «справу» письменника Юрія Винничука.

    Ось його вірш, який так не сподобався нинішньому режиму і його комуністичним прислужникам.

                              Убий під…са
               Настала пора, коли кожен із нас
               Постав перед вибором часу:
               До влади прийшли бандюки й брехуни,
               Наперсточники й свинопаси.
               Здолали державу і склали до ніг,
               П’ючи нашу кров як вампіри,
               А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
               Веде нас до прірви.
               Бандитом він був і бандитом зоставсь
               Тепер уже вищого класу.
               Бо вже не шапки, а мільйони краде –
               Убий під…са.
               За те що Вкраїну продав ворогам
               І заповіти Тараса,
               Привів табачню і московських попів –
               Убий під…са.
               Табачніки правлять свій відьомський бал,
               Зійшла, мов зоря, їхня раса.
               Ми знову раби й малороси-хохли –
               Убий під…са.
               Тебе не забуде Вкраїна коли,
               Шахтарю з Донбасу,
               Ти візьмеш у руки сталеве кайло
               І вб’єш під…са.
               Нема в нас святішої більше мети
               Чи іншого спасу!
               У бога прощення піди попроси
               І вбий під…са.
               Коли на тарілочці нас подадуть
               Кремлю, що вже плямкає ласо,
               То буде запізно, повстань і убий!
               Убий під…са!

    Вони розгледіли в ньому порнографію та заклики до зміни влади насильницьким способом,тому напускають на автора прокуратуру і міліцію. А те, що їхні псевдореформи є суцільною порнографією і знущанням над Українською громадою, вони не помітили.

    Режим вже пробував закрити рота славетній буковинці, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка письменниці Марії Матіос та не вподобав собі іншого письменника Василя Шкляра. В результаті  з тих «наїздів» вийшов пшик, а твори згаданих авторів дістали шалену рекламу. Думаю, що так буде і з Юрієм Винничуком.

    Але тенденція є загрозливою, особливо зараз, коли під режимом хитається земля. Страх втратити владу і потрапити під кримінальне переслідування за свої «діяння» і «покращення життя вже сьогодні» для себе може штовхнути нинішніх можновладців на силовий сценарій проти Української громади. Але такий сценарій тільки пришвидшить кінець нинішнього  режиму - внутрішнього окупанта Українського народу. Адже наш народ ненавидить будь-яких окупантів!

    Режим, який розперезався остаточно, і авторитаризм, що насувається, можуть зупинити тільки наші спільні і рішучі дії: страйки, бойкоти та інші акції громадянської непокори.

    За нашу Батьківщину – Україну, за нашу свободу ми всі маємо розгорнути широкий фронт боротьби, відповідаючи за знущання над нами своїми ударними діями!