Віденські чайники...

У помпезній величі королівських плаців Відня, між музеїв, виставкових зал та художніх галерей розташований цікавий культурний простір KUNSTHALLE. З осені тут тривають дві цікаві виставки...

Під історичним кутом організовано показ колекції фотографій  Ф.К. Гундлаха (F.C. Gundlach) “VANITY” (21.10.2011-1.04.2012). Від початку фотографія моди асоціювалась зі зйомкою в студії, себто в приміщенні, моделі подекуди виступали лише манекенами для суконь та аксесуарів.  Своєрідна гра у розпізнавання живої людини і зробленої за жіночою подобою ляльки має місце у роботі Ервіна Блюменфельда (Erwin Blumenfeld).


Erwin Blumenfeld

В одному залі поруч з пошуками Георга Гойнінген-Гюна (George Hoyningen-Huene ) - від уподібнення образам грецьких скульптур до спроб роздягнути моделей бодай до купальних костюмів, вивішені безпомилково пізнавані  фотографії Девіда Ля-Шапеля (David La-Capelle), який  створює неповторний момент сюрреалістичної дійсності за допомогою цілої команди асистентів.


George Hoyningen-Huene


David la Chapelle

Відмінний погляд жінки-фотографа на жінку модель. Як завжди звернена в сторону сенсуальності невиразних форм Сара Мун (Sarah Moon) творить образи, а не фотографії; Луїза Даль-Вольф (Louise Dahl-Wolfe ) створює зображення, звертаючись до геометрії тіла, подібності форм.


Sarah Moon

Всебічно представлений вихід фотографії моди на вулицю.  Несамовиті польоти красунь у кулях вулицями над перехожими в експериментах Мельвіна Сокольського (Melvin Sokolsky), емоційні, вихоплені зі створеної фотографом щоденності знімки Вільяма Кляйна (William Klein) , скандально одягнені (чи то-роздягнені) дівчата з дахів і вулиць Гельмута Ньютона (Helmut Newton).


Melvin Sokolsky

Вишукана, приваблююча гра з формою і тілом, світлом та тінню в роботах Ірвіна Пена (Irving Pen) та Ральфа Гібсона (Ralph Gibson), який надихався роботами Казимира Малевича і Анрі Матісса.

Цікаві репортажні фотографії Ліона Левінштайна (Leon Levinstein), на відміну від інших робіт на виставці  є суто репортажними і з гумором оповідають нам  про щоденну вуличну моду 50-60 рр, про смаки і вподобання жителів міста.

 Безперечно варті уваги найвідоміші відбитки Річарда Аведона (Richard Avedon) у великому форматі:  оповита змією Настасья Кінськи (Nastassja Kinski and the Serpent), несамовита «Verushka» і візитна картка фотографа – «Dovima with Elephants»

Всього на виставці більше 30 фотографів від пізніх 20 рр до багатогранного сьогодення, від класичних чорно-білих срібних видруків до брутально збільшених фотографій з Google-views.


F.C. Gundlach

Поверхом нижче мала місце виставка, яку сміливо можна назвати андерграундовою у порівнянні з попередньою.

NO FASHION, PLEASE!  

..always handsome always fit, to be your favourite piece of meet… - слова з пісеньки Martin & The evil eyes of Nur "Boulevard " можна почитати при вході, а відео і пісню почути та побачити в середині виставки.

Всього 19 інсталяцій у вигляді фотографій,  відео та  фільмів виражали своє ставлення до нав’язливого захоплення одягом, брендами,  модою, про створення нової оболонки людини, про різницю між тілом жінки і чоловіка, його сприйняття і використання.

Серед найбільш знаних імен були відео-есе Ірвіна Олафа (Erwin Olaf ) «Rouge» та «Wet», фільми-роздуми про тіло Брюса Вебера (Bruce Weber ).

Символічна інсталяція взуття на високих підборах на черепах та фотографія чоловічих гомілок у них  - лише одна з частин спільного проекту Steven Cohen - Marianne Greber. 

Учасниками виставки NO FASHION, PLEASE!, що тривала 10.11.2011-29.01.2012  стали:

Chan-Hyo Bae, Tracey Baran, Jeff Bark, Leigh Bowery/ Fergus Greer, Steven Cohen/Marianne Greber, Philip-Lorca diCorcia, Matthias Herrmann, Lea Golda Holterman, Izima Kaoru, Luigi & Luca, Sandra Mann, Martin & The evil eyes of Nur, Brigitte Niedermair, Erwin Olaf, Alex Prager, Hanna Putz, Viviane Sassen, Sophia Wallace, Bruce Weber.