«Синдром Костусєва» як технологія адмінресурсу для виборів 2012 року

Показовою ситуацією завершилися події навколо відставки мера міста Одеси Олексія Костусєва. Хмари над ним почали згущатися наприкінці 2011 року.

Однозначно, що певні дії мера не сподобалися в Адміністрації Президента. А президент Віктор Янукович направив до Одеси спеціальну комісію з перевірки діяльності мерії та облдержадміністрації. Джерела в Одеській мерії стверджують, що ревізорів цікавлять насамперед порушення у фінансовій та земельній сферах.

Отже, ситуація показова: мера хоч поки і не звільнили, але він потрапив в опалу. А комісія – це гачок, на якому висітиме політичне майбутнє ще донедавно успішного (за версією «регіоналів») очільника Одеси. А сценарій обрано за відомою усім «київською схемою»: Костусєв може залишитися номінальним мером, як це сталося із М.Черновецьким. А з Києва буде призначений «нянько-мер», «антикризовий менеджер», «сильний господарник» і т.д. В пресі поширюються чутки, що в АП вже певний час активно шукають заміну нинішньому опальному голові Одеси.

Можливо, для когось несподівано сильним виявилося формулювання: Костусєв напише заяву не стільки через перехід на іншу (можливо і поважну посаду), скільки через те, що стиль його «господарювання та політики» не задовольняє Партію регіонів, яка всерйоз задумується над тим, як не зазнати на виборах відчутної поразки. Адже якщо губернаторів та міністрів може міняти Президент вкупі з Прем’єром, то мери міст почувалися ще донедавна такими собі князьками, недоторканими «священними коровами», яких не зможуть посунути не лише опозиціонери, але й «свої». І ось тут якраз самовпевненість, а можливо й елементарний непрофесіоналізм, нестача чи, правильніше, повна відсутність менеджерських задатків, призвели до того, що деякі керманичі місцевого самоврядування довели свої громади до «ручки».

І річ не тільки в тому, що у деяких  містах немає тепла чи невчасно прибирається сміття. Справа в іншому. За рік керування деякі мери стали настільки одіозними постатями, що від них почали відмежовуватися навіть свої, навіть у таборі влади, де, як відомо, ще донедавна існувала «залізна» дисципліна. А тому випадок із мером Одеси може стати вдалим прецендентом і варіантом поліпшення електоральних позицій нинішньої партії влади. А й справді: чому за півроку до парламентських виборів не звинуватити того чи іншого мера у повній нездатності до керівництва міським господарством і , знайшовши відповідну причину, змусити градоначальника піти у відставку? Мовляв, не справився колега, а тому вчинив мужньо і чесно, сказавши найперше собі, що «не на ту я став ділянку». А якщо та ж партія влади та ще й підшукає більш–менш вдалу заміну з числа дійсно кваліфікованих людей, той той набере електоральних балів. Зиск матиме той, хто зумів виправити ситуацію, хоча й сам перед тим сприяв її виникненню.

Цікаво тільки, чи зуміє Партія регіонів опанувати цю, загалом нескладну, однак однозначно виграшну технологію із заміною мерів деяких міст? Якщо так, то Одеса буде лише першим «пілотним проектом» доволі відповідальної технології, поряд з якою всі виборчі «викрутаси», наприклад, у вересні-жовтні 2012 року, будуть лише вправами для розминки у порівнянні зі справжньою спортивною боротьбою.

Так що мери українських міст мали б достатньо швидко «паспортизувати» свої реальні досягнення. також реальні прорахунки та промахи, які завжди опиняються на видноті. І відповідним чином діяти. Або ж приготуватися на «дембель-2012», чітко взявши під «козирьок» партійну вказівку. Або ж мерам просто конче потрібно постаратися швиденько показати себе із якнайкращого боку, поліпшивши реальні рейтинги у середовищі громади. Адже, за прогнозами експертів, восени 2012 року партію влади очікують не самі райдужні перспективи. І першими під «подвійний удар» потраплять саме мери міст: з однієї сторони – розлючена громада, з іншої – партійні бонзи, які вимагатимуть – байдуже як – сприяти гарним результатам на парламентських виборах. І тоді походи у відставку після відвідин, наприклад кабінету Президента держави, або ж його мобільного візиту на гелікоптері у той чи інший регіон (місто), можуть відбуватися навіть за неймовірно складних обставин.

Ось такий він «синдром Костусєва», який розпочинає свою ходу з півдня України, з Одеси.