На захист української мови

Сьогодні дуже багато робиться регіонами та ПР на захист саме російської мови.

• у коммерційних, суспільних та ін. закладах відмовляють у обслуговуванні українською мовою
• реклама, газети, книги, документи мають тільки російськомовну версію
• регіональний статус мов приймається депутатською більшістю, нехтуючи відношенням до питання окремих терріторіальних одиниць в середині регіону

• кожна книга, журнал, рекламне оголошення, документ, наказ, справа та ін. мають бути доступні в тій самій точці продажу, місці оприлюднення як мінімум в українській версії, а публікації іншими мовами, у випадку комерційного продукта, мають бути присутніми на основі маркетингових досліджень. Наприклад, у крамниці не може бути присутня россійська версія видання при відсутній українській - за це на коммерційну структуру має бути накладений штраф.
• суспільні, наукові та ін. некомерційні видання, праці - мають бути обов’язково представлені українською версією. Інші мови - на вибір автора.
• реклама має бути у той самий час у тому самому місці якнайменш українською мовою, усі інші мови - за бажанням, але тим самим стилем, шрифтом, кольором, зі збереженням паритету рекламної площини між мовами
• мовлення та телебачення мають забезпечити паритет в усіх вімірах між українською та ін. мовами. Виняток - місцеве громадське мовлення та телебачення. 
• у веб-ресурсах, які належать українським установам, у т.ч. громадським, та підприємствам,  мовою відображення за умовчуванням є українська, інші мови обираються додатково.
• все це стосується усіх регіонів України без винятку
• статус регіональної мови нехтує правом самовизначення у даному питанні субрегіонів, тому має бути заборонений. Самовизначення у питанні дублювання діяльності громади другою мовою має проводитись тільки на рівні мінімальної територіальної/виборчої одиниці з фінансуванням на рівні даної території і з цього моменту мовне питання виходить з юрисдикції усіх органів влади вищого рівня.