Минуло два роки… Два непростих роки для України… За цей час кожен зміг на собі відчути наслідки президентських виборів 2010 року, коли до влади прийшов Янукович зі своєю ненажерливою командою...
Минуло два роки… Два непростих роки для України… За цей час кожен зміг на
собі відчути наслідки президентських виборів 2010 року, коли до влади прийшов
Янукович зі своєю ненажерливою командою. То чому ж більша частина населення
України перебуває в опозиції до нинішньої влади?
Для такої точки зору є досить підстав. Серед головних варто відзначити:
-
тотальний провал так званих «реформ»,
наслідком котрого стало безпрецедентне для українців скорочення соціальних
пільг;
-
наступ на права людини і його логічний
вінець – політичні переслідування і ув’язнення лідерів опозиції;
-
провал зовнішньої політики України,
зокрема, поступове згортання євроатлантичних програм і загострення стосунків з
Європейським союзом;
-
українофобська політика уряду в сфері
культури, котру провадить міністр освіти Дмитро Табачник і низка дрібніших вископосадовців.
На мою думку, діяльність нинішнього керівництва поставила Україну на межу
соціально-економічного і почасти, політичного колапсу. Разом з ймовірною
міжнародною ізоляцією це створює негативний імідж країні, тим гірше – в переддень
ЄВРО-2012.
Я переконаний в тому, що існує лише один шлях подолання кризових явищ в
нашій країні – усунення з історичної орбіти некваліфікованої влади, котра лише
за 2 роки розгубила всі попередні здобутки.
В історичному контексті це можливо в 2, так би мовити ходи – перемога
опозиції на парламентських виборах в 2012 році і президентських в 2015. Лише
вони дадуть змогу повернути управління країною на «круги своя» і усунути від
нього олігархічний режим.
В короткостроковій, так би мовити «тактичній» перспективі ми
повинні відстоювати здобутки попередньої демократичної влади і прагнути до їх
подальшого розвою. Дане положення стосується всіх, без винятку сфер
українського життя: від студентів до пенсіонерів, від газотранспортної системи
до співпраці з НАТО.
Зокрема, я переконаний в тому, що працювати треба сьогодні, завтра і завжди!
-
Однозначно, ми повинні добитися звільнення
політв’язнів і патріотів, котрі зараз скніють у темницях режиму;
-
Міністр освіти Д. Табачник має покинути
своє крісло, «Закон про вищу освіту» переглянутий і доопрацьований;
-
Вести інформаційну роботу з громадськістю,
котра, на жаль, не завжди правильно орієнтується в питання співпраці з НАТО і
ЄС, упереджено ставиться до подвигу героїв УПА тощо;
-
Слід нарощувати соціальний опір
олігархічному режиму, зокрема в тому, що стосується соціально-економічних прав
студентів, пільговиків, шахтарів і т.д.;
-
Посилити громадський контроль і моніторинг за
неправомірними діями внуштрішніх органів і судів, котрі останнім часом все
частіше стають об’єктами нарікань;
-
Не допустити повторення «Харківського
сценарію», цього разу в частині газотранспортної системи, одного з останніх
стратегічних форпостів нашої незалежності.
Дякую за увагу, Слава Україні!
Голова Київської міської організації ВГО "Молодий Народний Рух"
Олексій Захарченко
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.