Роздуми про Пейзажку.
Прочитала в новинах, що сьогодні, 13 березня Вищий адміністративний суд скасував рішення Апеляційного адмінсуду про заборону будівництва на Пейзажній алеї. Власне чим і задовольнив бажання МЗС забудувати Пейзажку і знищити сквер.
Це лише вкотре підтверджує тенденцію, що владі абсолютно начхати на громадян своєї країни — головне косити бабло. Кого власне хвилює, що киянам не буде де прогулятися з дітьми у вихідний день? Ясне діло, що нікого. Крім самих киян звісно. На місці скверу швидко виросте новий готель для туристів.
Пейзажна алея знаходиться у буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Софії Київської. Це одна з найважливіших речей. В жодній країні з нормальною владою про забудову такої місцевості навіть би не зайшло мови. А тут, та, Господи, хто на це зважає?
Я була там декілька разів. Не можу сказати, що я в повному захваті, але це краще за якусь новобудову. Це круто для міста, що розвивається. Київ вже певний довгий час намагається відійти від совку. І ця алея є одним з кроків у правильному напрямку. Тим більше, що вона приваблює не тільки самих жителів міста, а також і туристів з різних країн. Бо це модерново і цікаво.
Політичні акції вже всім набридли, це видно. Їх багато і зазвичай вони, на жаль, не дають ніякого ефекту. Але в даному випадку варто вийти на підтримку Пейзажної алеї, бо її можна відстояти, адже одного разу вже вийшло. Треба показати блакитно-білим, що не все вони можуть забрати. Бо дістали вже, їй-Богу.
Фото взято у russos.livejournal.com
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.