Кому в Україні весело живеться,або Хто плює на законодавство...Ч.2.

Хто покриває оборудки зі столичною землею?

    Реагуючи на звернення до мене небайдужих людей, я вважав своїм обов’язком дати належний хід викладеним у ньому фактам, оскільки йдеться про махінації з землею та грабунок нашого народу. Саме тому, після опублікування їх у статті «Кому в Україні весело живеться, або Хто плює на законодавство…(Ч.1).», я письмово звернувся 26.09.2011р. до народного депутата України, голови партії «За Україну!» В’ячеслава Кириленка, щоб він, відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України», спонукав до перевірки означених проблем прокуратуру. Після цього В.Кириленко направив Генеральному прокурору України Пшонці В.П. депутатське звернення №233-Г/333 від 30.09.2011р. (додається).   

    Прокурор м. Києва А.Мельник надсилає В.Кириленку відповідь аж 04.11.2011р. №05/4-6524-11 (додається). Ось на аналізі цієї відповіді хочу зупинитись детальніше. Бо окремі її положення викликають здивування і підозру про небажання розібратись по суті і притягнути до відповідальності винних за допущені зловживання.

    Так, прокурор А.Мельник, говорячи про земельну ділянку по вул. Якуба Коласа, 2-б, мабуть «забуває» вказати номер ділянки по вул. Щусєва. Чого б це?

    Не вказує А.Мельник і на те, з якої причини апарат РНБО України передає зазначені земельні ділянки саме Інституту проблем національної безпеки.

     Не зрозуміло також з відповіді А.Мельника, що спонукало апарат РНБО України укладати цікаві договори саме із ЗАТ «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2».

     Як відомо, тоді секретарем РНБО України була Р.Богатирьова, яка зараз Указом Президента України В.Януковича призначена віце – прем’єр – міністром України, міністром охорони здоров’я, а новим секретарем РНБО України В.Янукович призначив А.Клюєва. Чи не варто було б А.Клюєву зробити глибоку ревізію у своєму новому господарстві?! Та, мабуть, марно на це сподіватися, бо, як кажуть у народі, ворона вороні око не виклює. Можновладці збагачуються, а народ бідніє.

     Не вказує А.Мельник і на те, чому між Інститутом проблем національної безпеки та ЗАТ «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва – 2» укладалися договори передачі права користування товариству зазначеними вище земельними ділянками у м. Києві, а вже через місяць, у березні 2010р., ЗАТ повернуло Інституту земельні ділянки та сторони розірвали земельні договори за згодою сторін. Що це за багатоходові комбінації?

     І найцікавіше. В квітні 2010р. Указом Президента України В.Януковича Інститут проблем національної безпеки ліквідовано. А де ж поділася дорогоцінна київська земля? Хто нажився на цій справі?

     Прокурор м. Києва А.Мельник,напевно користуючись підтримкою керівництва Генеральної прокуратури України, а може й вищих покровителів, належної відповіді на поставлені питання заявникам так і не надав, хоча стверджує протилежне.

     Висновок напрошується один. Демократична опозиція має стати одним цілим і діяти спільним фронтом, щоб отримати більшість на парламентських виборах 2012р. До Парламенту мають прийти перевірені часом, надійні, фахові, непідкупні патріоти, які дбатимуть про нашу Батьківщину та Український народ, а не замішані в брудних справах користолюбці, крикуни і вискочки. Тільки в цьому випадку можна буде зламати хребет тотальній корупції і круговій поруці, які роз’їдають державний механізм України. Тільки в цьому випадку ненаситні можновладці, які незаконно збагачуються за рахунок Українського народу, опиняться на зоні, щоб поправити своє здоров’я на тюремній баланді, а їхні награбовані статки і маєтки перетворяться на зарплати, пенсії, соціальні виплати та бази відпочинку для нашого народу. Тільки в цьому випадку будуть припинені політичні репресії, а Юлія Тимошенко та Юрій Луценко вийдуть на свободу. Дай Боже, щоб це сталося і раніше.

     Відступати вже нікуди! Тільки єдність дає шанс Українському народу скинути з себе ярмо внутрішніх окупантів і стати повноправним господарем на своїй рідній землі!