Власник сторінки
Голова Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність». Заступник голови Громадського об’єднання «Українська справа».
У Франції парламентські вибори. Один з учасників перегонів – “ультра-ліва” партія MAL (Mouvement Antitheiste et Libertin) на чолі з харизматичною лідеркою Селін Бара та її чоловіком Кірілом
Символіка Руху, який називає себе “класовим” – червоно-чорні “революційні” кольори, п’ятикутні зірки, серп і молот та… напів-оголені груди.
В своєму промо-ролику Селін під звуки Інтернаціоналу московською мовою закликає до боротьби “проти нацизму”, за “закриття всіх церков” та “повну сексуальну свободу”.
Селін, про яку написано, що вона “
французка мавританського походження”, яка зросла у “робітничих передмістях Парижу”, але "дівоче" прізвище якої чомусь
Шумигай (Szumigay), не приховує свого статусу порно-зірки, яка знялася у майже 200 (!) відповідних фільмах, а навпаки
пишається ним.
Зі взірцем цієї сторони її багатогранної особистости можна ознайомитися тут. Більш розлога відеотека, кому цікаво, –
тут. Продюсером цих фільмів виступав, до речі, її чоловік та заступник по партії Кіріл Бара (Cyrille Bara). Веб-сторінку його “пролетарської” фірми, головним трудящим якої є власна дружина,
можна побачити тут.
Але, чому я приділяю так багато уваги цій “французькій екзотиці”, чи мало, як то кажуть, у світі різних див? – Не знаю, але
мені чомусь образливо за червоно-чорний прапор, освіячений за останні 180 років, починаючи від руху “Молода Італія” тисячами героїчних жертв за СПРАВЖНЮ “свободу народам, свободу людині”.Тим часом,
український суспільно-політичний рух, що називає себе “справжніми анархістами” на очах прямує нині, слідом за “загальноєвропейськими тенденціями” саме туди – на “зупинку Селін Бара”. Бо ось його “інтелектуальний осередок” – нещодавно видворений, на щастя, зі Старо-академічного корпусу НаУКМА “Науково-дослідний центр візуальної культури” (втім, ці “пригноблені пролетарі” хутко знайшли собі прихисток неподалік – у колишньому кінотеатрі “Жовтень”) проводить у Києві за грошової підтримки різноманітних амбасад (!) та
фінансованого переважно за рахунок Федерального Уряду Німеччини "екологічного" Фонду Генриха Бьоля чисельні імпрези, штатними учасниками яких є такі організації, як “Ліва опозиція”, “Автономна спілка трудящих”, студентська профспілка (?) “Пряма дія”, цілий жмудок “лівих” журналів, Інтернет-сайтів та “творчих об’єднань”, низка “лівих феміністичних організацій”, а також… Громадська організація “Інсайт”, котра ідентифікує себе як така, що “
працює для лесбійок, геїв, бісексуалів, тансгендерів та квірів”.
Ну, от скажімо фотовиставка
Своя Кімната,
“присвячена повсякденному життю сучасних ЛГБТ та квір-сімей, що живуть в Україні, долаючи щоденні утиски та реальні загрози через свою сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність…”Чим не “мистецтво, що будить класову свідомість”?
Але ж зрозуміло, що мистецькі перформанси без справжньої прямої дії – це не те. І от “наша дружна весела компанія” слідом за своєю французькою однодумницею та її “побратимами” і “посестрами” виходить “боротися проти церковного мракобісся”: чомусь саме під стіни не перетвореної на всім відоме гніздо содомії Києво-Печерської Лаври з її настоятелем
Пашою-Лімузином, а до далеко не фаворизованого нинішньою московсько-маріонетковою владою т. зв. “держави Україна”
Свято-Михайлівського Золотоверхого Монастиря… Ні, “слід віддати належне” наші “ліві” все-таки якісь атрибутні ознаки свого “зв’язку з робітничим рухом” явити світу намагаються: скажімо ДО ЕВРО 2012 акцію перед іноземними телекамерами про “захист прав трудящих” провести. Але чомусь виявляється, що “робітників” на ній 1-2 (від сили – 3), в той час як всі інші – все ті ж добрі знайомі: “штатні активісти” "дуже лівого” руху – молодь з професорських родин та трохи літніші люди “буржуазного роду занятій”...
Я розумію: ПОРНО-ІНДУСТРІЯ (в тому числі, розрахована на “гейську” суб-культуру) – РІЧ ПРИБУТКОВА, і для “лівого політикуму” інституційний спонсор цілком плато-спроможний. Але, я гадаю, для “інтернаціоналістичного лівого руху” це – безумовно “передостання точка”. Далі – лише “зупинка Селін Бара”…
До речі, Ви ще не були на "квір-вечірці "Назад в СССР"? Ні? То заходьте, рекомендую...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.