Хто такий депутат-мажоритарник?

Назва цієї статі - це одне з головних питань, які стоять на прийдешніх виборах.

Проводячи агітаційні зустрічі та спілкуючись з людьми, я зрозумів, що на жаль, не всі розуміють сам сенс існування та мету діяльності депутата-мажоритарника. А коли не розумієш чого чекати від того депутата, то як же визначитися кого обирати?

Дозволю собі декілька міркувань з цього приводу. Я глибоко переконаний, що депутат-мажоритарник в першу чергу зобов’язаний перейматися вирішенням проблем свого мажоритарного округу. Вони мають бути для нього пріоритетними, адже в цьому сама суть депутатської діяльності.

Звідси напрошується логічне питання: а чи буде людина, яка не проживає або не проводить переважну більшість часу на території округу піклуватися про виборців, які поклали на неї свої надії і сподівання. Як людина, яка живе і прописана в Києві або на території інших областей, а таких на нашому 92 окрузі більшість, зможе оперативно і якісно реагувати  на ті потреби, які будуть виникати у місцевих жителів. Хтось мені заперечить та скаже, що такий контроль можливо здійснювати за допомогою помічників. Та всі ми добре розуміємо, що живемо в країні, де лише особисте втручання депутата в змозі своєчасно попередити порушення законодавства або тяжкі наслідки від нехтування законами, якими часто грішить місцева влада. Крім того,  помічники, зазвичай, - це люди, які суміщають основну роботу з громадською діяльністю і, на жаль, не завжди мають можливість віддаватися цій діяльності на всі «сто відсотків».

Депутат-мажоритарник – не повинен мати власного бізнесу, бо завдяки йому стає  уразливим. Як показує практика сьогодення, саме тиск діючої влади на бізнес змушує бізнесменів, нехтуючи своїми інтересами та інтересами простих громадян, приймати рішення вигідні лише діючій владі. А тепер давайте міркувати: якщо на одну чашу терезів поставити інтереси власного бізнесу, а на іншу – інтереси громади, який вибір зробить такий депутат-мажоритарник? На мій погляд, відповідь очевидна, адже такі жорсткі рамки призводять до процесу «тушкоутворення». І це аксіома, яка не потребує доказів. Тай взагалі, у бізнесмена зовсім інший спосіб мислення. Його погляд на державницькі процеси, які відбуваються в країні зводяться до наступних: скільки можна заробити і що я з цього буду мати. Яскравий доказ таких бізнес-депутатів – це нинішні скликання Верховної Ради.

Те становище в якому зараз знаходиться Україна – це результати поєднання бізнесу і політики. Бізнесмени повинні займатися бізнесом! А політикою повинні займатися громадські діячі та правозахисники! Адже поєднання бізнесу і політики неминуче призведе  до внутрішнього конфлікту інтересів і це факт, який не потребує зайвих доказів.

Також, депутат-мажоритарник не повинен бути партійним. Партійний депутат буде відстоювати інтереси партії, а не вирішувати нагальні проблеми конкретних людей. І взагалі, партійна людина не вільна в своєму виборі. В неї є партійне керівництво, яке координує всі його дії. А крок ліворуч чи праворуч дорівнює зраді.

Саме тому я вирішив іти на ці вибори безпартійним - самовисуванцем. Також, я не маю бізнесу, тобто не маю уразливих для тиску больових точок. Ніхто не може завадити мені мати власні політичні погляди і важко уявити собі причини, які спонукають мене піти на співпрацю з діючою владою, або з будь-якою політичною силою, яка нехтує інтересами людей, адже пріоритетом для мене були, є і будуть інтереси людей.

От і думайте який депутат вам потрібен: бізнесмен, партійний «солдат», чи правозахисник. Впевнений, що Ви зробите той вибір, який Вам підказує розум та серце і справедливість переможе!