Прокурор - винний?

Вже 11 років поспіль Колєснік Ганна Михайлівна з міста Олександрія Кіровоградської області намагається покарати вбивць у погонах, які причетні до загибелі її сина, Колєснік Віталія

   (перша частина матеріалу – http://pravda.if.ua/news-25641.html). І лише нещодавно вона нарешті отримала статус потерпілої, а прокуратурою Кіровоградської області – офіційно визнано порушення норм кримінально-процесуального права слідчим по справі (нинішнім прокурором Івано-Франківської області Каліфіцьким Олександром Анатолійовичем).

   Ще у березні поточного року правління молодіжної громадської організації “Ідейна варта” було змушено звернутися в інтересах Ганни Михайлівни до народного депутата України Рябеки Олександра Григоровича. У нашому запиті, зокрема, йшлося про необхідність надання усіх результатів судово-медичних експертиз для проведення їх незалежної оцінки, надання результатів ексгумації трупу Віталія Колєснік. Зокрема було також піднято питання щодо невиконання окремої постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 березня 2005 року, в якій йдеться про порушення Каліфіцьким О.А. вимог кримінально-процесуального кодексу, в результаті чого до відповідальності внаслідок штучного створення доказової бази обвинувачення могла бути притягнута невинна людина.

11 квітня нами було отримано відповідь за № 09/1-1371-10, 

підписану прокурором Кіровоградської області Левицьким, в якій йдеться, що ще 25.02.10 справу вкотре було направлено до суду. Тішить єдине – Колєснік визнали потерпілою. Щодо ексгумації трупу, то в листі зазначено наступне: “На виконання судового доручення 21.06.11 проведено ексгумацію трупу Колєсніка В.В. з подальшим відібранням зразків для експертного дослідження......Оскільки на адресу суду надійшов лист Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення експертизи у зв'язку із непридатністю наданих зразків, за клопотанням захисника Колєснік Г.М. судом призначено проведення судово-медичної експертизи в Одеському науково-дослідному інституті, яку ще не завершено”. Звісно, через 10 років після вбивства та офіційних відмов інстанцій різного рівня щодо ексгумації, навряд чи щось можна буде встановити. І тут доречно згадати відповідь начальника Головного управління з розслідування особливо важливих справ Курися на мій інформаційний запит

, де в одному параграфі вказано: “Установлено, що 7.06.2001 приблизно в 23 години 10 хвилин по вул. Садовій, 64 міста Олександрія Кіровоградської області, у шахті ліфта, був виявлений труп громадянина Колесніка В.В. із ознаками насильницької смерті”. Трохи нижче читаємо: “У зв'язку з викладеним, а також беручи до уваги те, що до смерті Колесніка В.В. будь-які сторонні особи не причетні....”. Цікавий висновок, особливо для мене, коли відомо, що обвинувачення базувалося на показах свідка Шкути С.О., і начебто з цього випливало, що сторонні особи не причетні. Але пан Шкута ще у 2005 році заявив, що Віталія Колєснік він не знає, покази дав неправдиві під тиском слідчого. Чому тривалий час Генеральна прокуратура України не помічає даний факт і дає змогу кадрам, причетним до фальсифікації кримінальних справ і надалі працювати в правоохоронній системі? Тим паче, що прокуратура області вже визнала допущені порушення офіційно. “Крім того встановлено, що 28.03.05 Олександрійським міськрайонним судом у зв'язку із порушенням кримінально процесуального законодавства з боку слідчого, яким розслідувалася вказана кримінальна справа, винесено окрему постанову.” Далі йде мотивувальна частина щодо невиконання винесеної постанови: “...яку в подальшому у зв'язку із скасуванням апеляційним судом Кіровоградської області вироку у справі за обвинуваченням Орлової Н.І. за ч.2 ст.367 КК України, відкликано з Генеральної прокуратури без виконання”. На перший погляд логічно – невинну особу виправдали, ну то і неважливо, чи фальсифікував справу слідчий, чи ні. Однак і мати загиблого залишилась ні з чим.

В юрдепартаменту МГО “Ідейна варта” ж думка розбігається із думкою прокуратури. Навожу текст юридичної оцінки документів, підписаний заступником голови правління з юридичних питань МГО “Ідейна варта” Майсюрою Оксаною Іванівною.

“При розгляді листів прокуратури Кіровоградської області від 10.01.2011 р. № 06/1-2166-08та від 11.04.2012 № 09\1-1371-10 у частині виконання окремої постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.03.2005 р. було виявлено ряд порушень.

Згідно ст. 23 - 2, ст. 340 Кримінально – процесуального кодексу України у редакції, яка діяла на момент винесення окремої постанови, суд при наявності на те підстав виносить окрему постанову, якою звертає увагу державних органів або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів.

Не пізніш як у місячний строк по окремій постанові має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему постанову.

У разі залишення посадовою особою окремої постанови суду без розгляду повинно бути вжито заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно підпункту «в» п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 22.08.80 р., чинної на дату винесення окремої постанови, окрема ухвала надсилається після набрання нею законної сили.

Згідно ст. 347, ст. 347 КПК України апеляція на окрему постанову суду першої інстанції може бути подана протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Окрема постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Враховуючи, що апеляція на окрему постанову не подавалася, а також те, що під час апеляційного оскарження вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.03.2005 р. питання про скасування окремої постанови не розглядалося, окрема постанова набрала законної сили.

Скасування вироку суду не тягне за собою автоматичного скасування окремої постанови, винесеної даним судом.

Таким чином, окрема постанова неправомірно була відкликана з Генеральної прокуратури України і підлягає виконанню.”

Тож я в черговий раз хочу нагадати представникам Генеральної прокуратури України про їх обов'язок вжити відповідних заходів реагування і провести службове розслідування по відношенню до Каліфіцького О.А.

Сергій Дяченко, голова МГО “Ідейна варта”, волонтер Української Гельсінської спілки з прав людини, незалежний журналіст