Коррупція в лавах МВС України.

В.М.Березан підписавши наказ про моє звільнення(порушуючи кримінальний кодекс)із органів внутрішніх справ України - зайняв генеральську посаду(начальник штабу МВС України).

Загороднього А.Ф., Ліпського Д.В., Співака В.І.,

Овчіннікова А.А.

за участю позивача Кіпаренка О.М., представника позивача Нефедова 10.М., представника ГУМВС в м. Києві Старостенка О.О.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Нефедова Юрія Миколайовича в інтересах Кіпаренка Олександра Миколайовича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 у справі за позовом Кіпаренка Олександра Миколайовича до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві. Центральної Ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України. Г оловного управління Державного казначейства України в м. Києві, третя особа- Березан Володимир Миколайович про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У лютому 2005 року Кіпаренко О.М. звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Центральної Ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, третя особа- Березан В.М. про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2008 у задоволенні позовних вимог Кіпаренка О.М. було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 у задоволенні апеляційної скарги Кіпаренка О.М. було відмовлено, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2008 залишено без змін.

Нефедов Ю.М. в інтересах Кіпаренка О.М. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2008 та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.1995 № 404 старшого лейтенанта міліції Кіпаренка О.М. інспектора інспекції у справах неповнолітніх Харківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві було відряджено у розпорядження Центральної Ради Фізкультурно- спортивного товариства «Динамо» України, з залишенням в кадрах Міністерства внутрішніх справ України, де останній до 03.05.2004 займав різні посади. У зв'язку з реорганізацією апарату Київської міської організації Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України та скороченням посад, наказом від 30.04.2004 № 56 ок позивача з 03.05.2004 відряджено до Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.04.2004 № 210 о/с Кіпаренка О.М. з 03.05.2004 відряджено до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, а в подальшому до Дарницького районного управління внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, де згідно наказу від 24.05.2004 № 198о/с був призначений на посаду старшого інспектора відділу охорони громадського порядку. В зв'язку з невиходом на роботу наказами Дарницького районного управління внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 17.12.2004 № 328 позивачу було оголошено догану, а від 21.12.2004 № 334 - попередження про неповну посадову відповідність. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 28.12.2004 № 507 о/с, на підставі наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора міліцій Кіпаренка О.М від 27.12.2004 № 677 останнього було звільнено з органів внутрішніх справ за підпунктом «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни). Оскільки на думку позивача, його звільнення є незаконним~вГн звернувся до суду.

Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Згідно абзацу 4 пункту 21 вищенаведеного Положення особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Враховуючи виїценаведене законодавство та беручи до уваги, що з 03.05.2004 по дату звільнення - 27.12.2004 Кіпаренко О.М. до місця проходження служби, а саме Дарницького районного управління внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві не прибув, до виконання службових обов’язків не приступив, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що дій відповідача щодо звільнення Кіпаренка О.М. з органів внутрішніх справ є правомірними.

Відповідно до статті 22 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, пониження в посаді або в спеціальному званні, позбавлення нагрудного знака органів внутрішніх справ накладаються тими начальниками, яким надано право прийняття до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння звання, нагородження нагрудним знаком.

Заступником Міністра внутрішніх справ України - начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві було видано наказ від 29.09.2004 № 550, яким було затверджено перелік посад номенклатури та Інструкцію «Про порядок призначення працівників на посади».

Згідно пункту 3.4 вищенаведеного наказу призначення працівників на інші посади та їх звільнення з цих посад проводиться наказом заступника начальника Головного управління - начальника управління роботи з персоналом.

"відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 08.10.2003 №№ 328о/с полковника міліції Березана В.М. було призначено заступником начальника Головного управління - начальником управління роботи.з персоналом.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що наказ про звільнення Кіпаренка О.М. було підписано уповноваженою на те особою.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230. 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Нефедова Юрія Миколайовича в інтересах Кіпаренка Олександра Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 у справі за позовом Кіпаренка Олександра Миколайовича до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Центральної Ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України. Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, третя особа- Березан Володимир Миколайович про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С.В. Білуга О.1. Гаманко

А.Ф. Загородній Д.В. Ліпський