Хто замовляв сеппуку опозиції?

Не приймайте правила гри за якими грати не вмієте.

Якось в Японії до старого мудрого самурая підійшов молодий боєць, відомий своєю брутальністю і жорстокістю. Його улюбленим прийомом була провокація: він виводив супротивника з себе і, засліплений люттю, той приймав його виклик, робив помилку за помилкою і в результаті програвав бій.

Молодий боєць почав ображати старого: він кидав в нього каміння, плювався і лаявся останніми словами. Але старий залишався незворушним і продовжував заняття. В кінці дня роздратований і
втомлений молодий боєць забрався геть.

Учні, здивовані тим, що старий виніс стільки образ, запитали його:

- Чому ви не викликали його на бій? Невже злякалися поразки?

Старий самурай відповів:

- Якщо хтось підійде до вас з подарунком і ви не приймете його, кому буде належати подарунок?

- Своєму колишньому хазяїну, - відповів один з учнів.

- Теж саме стосується заздрощів, ненависті і лайок. До тих пір, поки ти не приймеш їх, вони належать тому, хто їх приніс.

До чого тут опозиція і парламент запитаєте ви? Парламент в Україні – найвищий законодавчий орган, який приймає обов’язкові для виконання громадянами України закони. Опозиційна  частина  парламенту вдає що критикує та відстоює права «електорату», але «в тиху» голосує за зміну виборчого  права, яке нівелює волевиявлення народу. Тож опозиція - це той же істеблішмент. В деяких країнах є «непримиренна» опозиція . В Росії та Білорусі їх за людей не рахують і в парламенті їх не має, бо ж непримирима. От і боїться наша «поміркована» опозиція , що б з нею   чого такого не сталося, тому і голосують за закони , ділять місця та комітети в парламенті та обіцяють не блокувати його роботу. Чого б це народному добру пропадати: і зарплата, і депутатська недоторканність та й мерзнути з транспарантами не потрібно. Нічого страшного , що не «непримирима», а лише «поміркована». А те що , хтось з опозиційних кандидатів запропонував «обнулити» списки, то з пересердя, що кілька опозиційних округів  «злили» владі. Головне , що «вожді» в парламенті.

А якщо без іронії, то ідея обнуління списків не витримує  критики, оскільки  у влади є чим «крити». Навіть якщо уявити , що 180 опозиційних депутатів зроблять собі «харакірі» (сеппуку) , а слідом за ними так само вчинять 450 наступні по списку кандидати , то у Президента є в запасі прострочений парламент «імені Чечетова» та проміжні вибори на мажоритарних округах. Так чи інакше неправомочний парламент більше вигідний Президенту, ніж опозиції. Тож ідею дострокових виборів можливо реалізувати лише за пропорційною виборчою системою або депутатських мандатів мають позбутися лише «списочні» депутати.  Тож шановна опозиція не приймайте правила гри  за якими грати не вмієте.