ГАЗ ВІД ДЖОНА ТЕФФТА

Американського посла Джона Теффта не влаштовує газ. А особливо низькі ціни на паливо. Щоправда, мову веде дипломат про російський газ, який поставляє «Газпром».

І зниження ціни якого добивається Україна. Теффт має на це свій аргумент: Україні потрібен сланцевий газ. Про це посол написав у своїй статті для видання Kyiv Post.

Україні потрібно унезалежнюватися від російського газу. Хто би сумнівався! І тут слова Теффта вписуються у загальну енергетичну політику, яку сьогодні проводить Україна. Це і скорочення закупівлі російського газу у того ж «Газпрому», і перші спроби купівлі газу у європейських компаній (RWE), і переведення частини ТЕЦ з природного газу на вугілля, і будівництво терміналу для приймання зрідженого газу, і розвиток альтернативних джерел енергії насамперед вітрової і сонячної енергії.

Не варто іще раз перелічувати всі шляхи потенційного зменшення енергоспоживання. Але слід обов’язково згадати наразі найважливіше «і» - це енергоощадність та енергоефективні технології.

А також, власне, вже згадуваний Теффтом сланцевий газ. Тільки американський посол згадав винятково його, а не інших, як мінімум, 6 шляхів зменшення енергетичної залежності України.

Це викликає здивування, оскільки дипломат у своїй статті дуже влучно згадує колишніх сусідів України по соціалістичному блоку. Скоріше за все мається на увазі Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Румунія, Болгарія. «Українці повинні, як люди у всьому світі, платити ринкову ціну за свою енергію. Коли це сталося у ваших західних сусідів у колишньому комуністичному блоці, споживання енергії різко впала, і поштовх, щоб використовувати внутрішні джерела енергії стали прибутковими», - пише у своїй статті для газети Kyiv Post посол США.

І водночас, він не згадує, що потрібно насамперед навіть не скорочувати закупівлі російського газу чи кидати усі сили на видобуток сланцевого газу, а потрібно просто змусити людей рахувати кожен кубометр газу, кіловат електроенергії, гігакалорію тепла. І тоді все буде окей.

Але Джон Теффт вирішив оцінити лише сланцевий газ чи то пак сланцеву революцію у своїй країні.

При цьому слід відзначити посильну допомогу, яку надає американський уряд для розвитку енергоощадності та енергоефективності в Україні. Це беззаперечний факт. І тоді ще більш дивно стає, чому ж посол не згадав про це?

У цивілізованому світі слова Джона Теффта можна розцінити як лобізм. І такі заяви посла точно так би охарактеризували на батьківщині Теффта у США. Кому як не йому знати, що в США з 1946 року діє закон «Про регулювання лобістської діяльності». І всі бажаючі проходять процедуру реєстрації професійних лобістів. Вони реєструються у Палаті представників та секретаря Сенату і присягають у письмовому вигляді. Там таки вони зазначають свої імена, адреси, роботодавця, термін найма, суму винагородження, кошти, виділені на лобіювання та цілі, на які вони будуть витрачені. Сумніваюся, що Джон Теффт є офіційно зареєстрованим лобістом.

Ну, але то в далекій Америці. А у нас – Україна.

Тим паче, що американський Shevron і сам може впоратися із залученням лобістів для підтримки своїх сланцевих ідей.

Скоріше за все причиною публічної популяризації послом сланцевого газу є те, що сьогодні компанія Chevron відчуває певні проблеми в Україні. Насамперед із початком робіт на Олеській ділянці. Інша британо-голландська компанія Shell почала перші роботи на своїй Юзівській ділянці. А 28 грудня збігає час, протягом якого уряд має підписати із Chevron і Shell угоди про розподіл продукції. Звичайно, час підписання можуть продовжити, але Україна не хоче чекати. Адже компанії повинні сплатити державі премію у розмірі 300 млн. доларів.

Найбільшою проблемою для Chevron може стати партія «Свобода», яка вже перебралася із обласного рівня на загальнонаціональний. І налаштована далі продовжувати псувати кров американському енергетичному концерну.

Критики видобутку сланцевого газу вимагають від Chevron і Shell розкрити усі технічні деталі видобутку. Це стосується і фрекінгу (розриву щільних порід), і хімічних сполук, які додають у воду для закачування у надра. Поки що компанії не поспішають бути до кінця чесними. Тим самим вони лише дають додаткові козирі для екологічних рухів і політичних партій, які будуть заробляти собі бали на цій темі. Тоді будуть лунати і слова про забруднення води, землетруси, експерименти з українськими надрами.

До речі, Джон Теффт промовчав про суперечливі питання, які викликає видобуток сланцевого газу в Україні і світі. Великобританія скасувала видобуток сланцевого газу після землетрусів, які вони причинили. Болгарія. Франція, Чехія і Румунія наклали мораторій на видобуток сланцевого газу остерігаються екологічних проблем. Канада не видобуває сланцевий газ, бо вважає це питання ще не вивченим. Показали поганий результат і роботи по видобутку сланцевого газу у Польщі. Американська компанія ExxonMobil змушена була покинути ринок Польщі, оскільки результати запасів газу виявилися перебільшеними.

І вже краще взагалі мовчати про законодавчу базу, яка в Україні взагалі ніяк не регулює видобуток сланцевого газу.

Отож, сланцевий газ – це не порятунок для енергетики України. Він має бути лише частиною загального плану щодо переведення України із категорії енергоємних країн у категорію економних країн. Щодо цього посол США Джон Тефт потрапив у десятку. А продавлювання інтересів великих корпорацій нехай залишиться професійним лобістам.