Хєльоув з Камчатки.. Шось таке спів.. спів.. ментальне. :) Торкнуло.. :)
12 лютого 2013, 14:47
Власник сторінки
Цар, ватажок народів
Би пожити без інету, телефону, радійо.. Без газет і зомбоящега і так вже живу..
Перепост =
Радужный интернет в медвежьем углу.
-
- shpilenok
- лютого 12-е, 12:52
Часто, навіть дуже часто я згадую одну і ту ж історію. На
Камчатці, в Південно-Камчатському заказнику на мисі Трав'яний з гвинтокрила висипала група японських студентів, які прилетіли подивитися,
як ведмеді ловлять лососів. Одна дівчинка витягла з кишені стільниковий телефон і виявила, що тут немає ніякої стільникового зв'язку. Вона показала це іншим ... і почалося! Студенти
обіймалися і стрибали від щастя: виявляється, на планеті залишилися
місця, де немає стільникового зв'язку і їм пощастило тут опинитися ... Це потрясло молодих японців не менше, ніж ведмедінеподалік ...
По-японськи, виходить, що я дуже щаслива людина. Так і є. З часів закінчення навчання в інституті ніколи не жив у місті більше тижня. Більшу частину життя я прожив у місцях, де єдиним зв'язком були тріскучі радіостанції «Льон», «Ангара» і їм подібні.
У квартирах жителів міст і селищ швидкий інтернет став так само звичайний, як водопровід, каналізація, опалення. Інтернет здатний замінити всі способи зв'язку і став доступний майже повсюдно. І
якщо ти живеш в місті, у тебе є в квартирі якесь дротове підключення до
інтернету, якщо виходиш на вулицю - є мобільний інтернет, у багатьох
місцях часто безкоштовний wi-fi. І за все це ти заплатиш кілька сот рублів на місяць.
Але я живу в інших умовах. Хоча
найближча вежа стільникового зв'язку знаходиться в 10 км від мого
покинутого села в Брянськом лісі, мобільний телефон на землі не працює,
доводиться забиратися куди-небудь вище. (Хто
спілкується зі мною по телефону, той знає, що він лежить у мене на
горищі, тому вхідні дзвінки я майже завжди пропускаю :)) Інтернет тутешнього стільникового зв'язку зовсім ніякий.
Ви запитаєте, як же я майже щодня розміщую пости в Живому журналі й спілкуюся із зовнішнім світом? За двостороннім супутниковим інтернетом.
Двосторонній супутниковий інтернет працює стабільно і швидко. Недолік один - вартість трафіку. Чим більше я пишу для Живого журналу, чим більше доводиться платити. Чим більшого розміру знімок я розміщую, тим більше рахунок. Відповідаєш на коментарі читачів - знову трафік. У підсумку витрати на інтернет стали найбільшою статтею нашого сімейного бюджету - кілька десятків тисяч рублів на місяць. Тепер розумієте, чому я уникаю розміщувати в журналі відеоролики, та й будь-які великі файли.
За
всі три роки існування мого журналу я жодного разу не розмістив платної
реклами, хоча коли потрапив у першу десятку рейтингу ЖЖ, пропозиції про
рекламу стали майже щоденними. Але
щоб мати фінансову можливість продовжувати цей журнал, я для себе вже
було прийняв рішення час від часу розміщувати рекламу, щоб покривати
витрати на інтернет.
Але поки цього не буде потрібно. У мене з'явився спонсор інтернет-трафіку: компанія РАДУГА-ІНТЕРНЕТ, федеральний оператор супутникового зв'язку. Днями співробітники компанії привезли в Чухрай і встановили обладнання (супутникову антену-тарілку і супутниковий модем). Всі прекрасно працює з перш небаченою для мене швидкістю! Нарешті
я зможу зробити в блозі давно задуманий розділ, в якому буду викладати
фотографії потрібного розміру для заставок на великих моніторах. І більше спілкуватися з вами! Спасибі, РАДУГА-ІНТЕРНЕТ!===========
Он воно як! :)
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.