Дерево моей любви , политое скорбями, роняет желтые листья, глубоко укореняясь в вечности...
Все о чем мечтал, куда бежал и что бросал-забудь,
Ты просто будь
Все что любил, страдал, прощал-забудь,
Ты просто будь.
Все, что хотел, но не успел и кем не стал-забудь,
Ты просто будь
В рассвете первого луча, в закате прожитого дня,
Ты просто будь
В дыханье ветра, в пенье соловья,
ты просто будь
В ромашках поля, в крике журавля,
Ты просто будь
В творенье Божеских чудес,
Где все поет-Я ЕСМЬ!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.