Чи варто киянам 02 квітня виходити до ВРУ? – думки «не в струмінь»…

За останні дні одразу кілька знайомих по Фейсбуку в дещо дивній формі запросили мене (як і практично кожного київського Інтернет-користувача) прийти до Верховної Ради на 10.00 вівторка, 02 квітня.

1. ДЛЯ ЧОГО САМЕ (яких, конкретно, дій) я маю в цей час туди прийти?
2. Що саме (та ким) ПЛЯНУЄТЬСЯ ОТРИМАТИ В РЕЗУЛЬТАТІ мого приходу до стін ВРУ?
3. Який з того всього хосен особисто мені?

Найбільш поширений і І-неті постер, присвячений «сакральній даті» 02 квітня, отриманий мною, через якихось спільних знайомих, від головного редактора відомого своїми «приховано» про-ригіанальськими публікаціями сайту durdom.in.ua Романа Шрайка, лаконічно повідомляє, що Київ – це «наш вибір», рішуче проголошує «Досить!» НЕЗНАТИ ЧОМУ та саме на цих "глібоко-арґументованих" основах навіює думку, що вранці 02 квітня усі працюючі кияни, у яких є Інтернет, повинні, «кров з носа», бути не на своїй роботі, а біля ВРУ.

Відомий мені як колишній кандидат від партії УДАР по печерському ВО, де я маю нещастя в умовах перманентних перебоїв з електрикою мешкати, Ярослав Діденко був більш ориґінальним, повідомивши, що 02 квітня у Києві, нарешті, буде весна. Про те, чому саме околиці парламенту «держави Україна» є найкращим місцем зустрічати її прекрасний довгоочікуваний прихід, у повідомленні – жодного слова.

Хоч трохи людяности проявила до мене лише Печерська РО ВО «Свобода» повідомивши, що зібрання, на яке я конче маю прийти, є «пікетуванням Верховної Ради України з вимогою провести вибори міського голови Києва та депутатів столичної міської ради», що дало хоч якісь натяки стосовно можливої відповіді на цікавлячі мене питання.

Відштовхуючись від цього та «беручи на примітку», що всі инші представники т. зв. «Об’єднаної опозиції» й солідарні з ними «громадські активісти», або взагалі не знають иншого способу спілкування з «посполитими громадянами», крім «імперативно-суґестивного», або ПРИНЦИПОВО НЕ ХОЧУТЬ пояснити будь-що “шанованим” буцімто ними киянам, віддаючи перевагу спілкуванню зі мною, як «рядовим соціяльно активним громадянином», у дусі анекдотів про старшину колишніх совітських ЗС, міркую собі далі:

1. Абсолютно очевидно, що рішення про проведення виборів київського міського голови та депутатів Київради фактично може прийняти ніяка не «Верховна Рада», а лише та виключно ОДНА фізична особа: президент (або, точніше, – диктатор) «держави Україна» Віктор Янукович. Чи – «Януковіч», як пише своє прізвище він сам. Або, можливо я помиляюсь і фракція ПР та їхні сателіти псевдо-комуністи діють у ВРУ автономно-самостійно, голосуючи кожен сам по собі, «як велить сумління»?..

2. Ясно, також, що прийняти таке рішення він може ЛИШЕ за однієї умови – якщо особисто йому це буде вигідно. Тобто, якщо в результаті цих виборів:
а) з високою ймовірністю київським мером стане хтось, більш підходящий йому, аніж нинішній, призначений ним самим, «градоначальник» Олександр Попов;
б) надзвичайно низькою буде ймовірність «виходу ситуації з-під контролю», коли б обраним мером був хтось, заздалегідь не домовлений та, вибачте за тавтологію, «непідконтрольний».

Або, може, я знов помиляюсь, і В.Янукович – надзвичайно віддана принципам верховенства права особа, чи просто альтруїст?..

3. Отже, очевидною передумовою для призначення виборів у Києві є те, щоб їхній результат був відомий заздалегідь. І вигідний «владі», тобто, перепрошую, «сім’ї».

Або я щось, в чергове, не так розумію і демонстрація або пікет у складі 2-3, 5 чи навіть 20 тис. БЕЗЗБРОЙНИХ громадян, розташований навіть не безпосередньо навколо Банкової, а для чогось на Грушевського, може В.Януковича налякати і до чогось там змусити? – То події минулого явно свідчать про протилежне: В.Янукович, як ми усі могли переконатись, надзвичайно психічно стабільний чоловік, який, приміром, восени 2010 року спокійно собі заходив «на чай» до 50 тис. “розлючених підприємців” (абсолютно не побоюючись того, що хто-небудь з них «заб’є кілочок» не «в плитку», а йому, коханому, понижче ребер?

Так само пам’ятаємо, як він же в розпал пристрастей довкола мовного закону очолюваної ним ПР, спокійно брав собі участь у похороні покійного Б.Ступки: знов-таки добре знаючи ціну всій «українській інтелігенції», що там зібралася, а відтак – абсолютно не побоюючись за своє дорогоцінне здоров’я та життя.

І, нарешті, за що він сьогодні цькує абсолютно фантастичною «причетністю до вбивства Г.Ґонґадзе» свого власного благодійника і, можна без перебільшення сказати, «політичного батька» Л.Д.Кучму? Чи не за те, що він не послав наприкінці 2004 року московський спецназ «зачищати» ПІВМІЛЬЙОННИЙ помаранчевий майдан?

І цей чоловік тепер злякається 20 тис., беззбройних, повторюся, мітингувальників на Грушевського? Ви це серйозно?.. Або все аж так цинічно, що «загін відновлення незалежности» десь таки таємно готується, а мені відводиться роль «гарматного м’яса» для міліцейських «демократизаторів». – Ні, я у це не вірю, бо ніхто з призначених власниками політичних теле-шов «лідерів» т. зв. «опозиції» спроможним на це мені не здається. Я вербалізую таку можливість лише аби, що називається, «проговорити усі можливі варіянти».

Відтак, ПЕРЕХОДЖУ ДО НАЙВАЖЛИВІШОГО ПИТАННЯ. Раз за «умовну аксіому», в разі перебування при здоровому глузді та здатності до раціональних міркувань я маю прийняти, що ВИБОРИ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ У КИЄВІ МОЖУТЬ ВІДБУТИСЯ ЛИШЕ З ДОБРОЇ ВОЛІ В.ЯНУКОВИЧА ТА В ІНТЕРЕСАХ ЙОГО «СІМ’Ї», то ЧИ МОЖУТЬ МОЇ ІНТЕРЕСИ В ДАНОМУ ПИТАННІ СПІВПАДАТИ З ЇХНІМИ?

Беру конкретніше. Якщо вищеназваним погодженим між В.Януковичем, А.Яценюком та иншими менш основним учасниками дійства кандидатом у київські мери є, «як усі говорять», саме цукерковий магнат Петро Олексійович Порошенко, то чим, конкретно, він мав би спокушати Віктора Федоровича, аби отримати відповідне «добро»? «Правильним результатом» президентських виборів 2015 року, відповідальність за «впровадження» якого нестиме не ригіаналівський «гауляйтер» О.Попов, а «незалежний мер»? – Очевидно ж. Але чи цього достатньо?

Я гадаю собі, що ні, бо без матеріального інтересу, такі питання особами, подібними до В.Януковича, з його, знов-таки «як люди кажуть» схильністю до відбирання у жінок шапок та виривання їм з вух сережок, НЕ РІШАЮТЬСЯ. Тобто, П.Порошенко, щоб стати мером, ТОЧНО повинен пообіцяти «пахану» БІЛЬШЕ, аніж забезпечує зараз «ахметівський» Попов. За чий же, звиняюсь, рахунок? Чи, раптом, не МІЙ?

У це мені повірити якось важко. Бо навіть якщо якимсь дивом стерти з моєї пам’яти цілком конкретний образ Петра Олексійовича як дуже прагматичного бізнесмена, котрий завжди «гребе під себе, а не від себе», то просто оцінкові дані журналів «Фокус», «Форбс» та инших однозначно показують, що доходів від продажу шоколадок на це не вистачить.

От якщо тролейбусів «Богдан» та за бюджетний рахунок – тоді, може, так, але теж сумнівно. Треба буде «радикально рішати питання» з швидким дорозпродажем київської землі, політичну відповідальність за яку нестиме, звісно ж, уже не Партія Регіонів, а «демократична більшість Київради» у добре прогнозованому складі «Батьківщина» - «Свобода» - УДАР. Ну і плюс запляноване на осінь півтора-дворазове підвищення всіх комунальних тарифів, ну конче необхідне для отримання чергової відстрочки дефолту «держави Україна» перед МВФ та иншими західними кредиторами, в ситуації, коли державний борг росте в геометричній прогресії в зв’язку з відсутністю у бюджеті будь-яких реальних, а не намальованих відомим Ніколаєм Яновичем доходів.

Будемо, звісно ж, більше платити і за школу, і за садок. Бо… ну ви ж не думаєте що всі ці шалені гроші з власної ініціативи збирає та на свої власні потреби використовує особисто директорка дитячого закладу чи якийсь там «родітєльскій комітєт»? Отже, крім Діми, платитимемо ще й Пєті?..

У підсумку:
1) нащо може бути треба В.Януковичу – приблизно ясно;
2) нащо П.Порошенку – інтуїтивно теж;
3) нащо Я.Діденку – бо він балотуватиметься;
4) нащо Р.Шрайку – бо заробить на публікаціях «під вибори».

Але нашо воно мені?! – Єдине раціональне пояснення, котре я поки що чув, полягає в тому, що О.Попов погано розгрібає сніг.

Моя думка на це така: якби Олександр Павлович знав, що справа з виборами уже вирішилась, ТА ЗБИРАВСЯ БРАТИ В НИХ УЧАСТЬ ЯК РЕАЛЬНИЙ, А НЕ «ТЕХНІЧНИЙ» КАНДИДАТ – він точно був би у Києві та витратив пів годинку на знімання телесюжетів, у яких він особисто розгрібає густо падаючий, по Божій волі, з неба сніг: не менш переконливо, аніж у небі сусідньої країні В.Путін очолює зграї птахів. Але що на швидкість розчистки снігу в масштабах усього міста це жодним чином би не вплинуло – очевидно також.

Ну абсолютно не є я «фаном» пана Попова. Нормальний дядько собі, який знає, кому зобов’язаний своєю посадою і кому та в чому має служити, аби її якнайдовше зберегти. І абсолютно адекватний, щоби не намагатися «перехитрити долю» чи «лізти на рожна», коли час його, без будь-якого мого з вами, шановні читачі цього бльогу, впливу на те, – пройде.

Знаю лише, що «демократично обраний киянами» (тобто офіційно «прописаним» у столиці її населенням з числа вдів працівників партноменклятури, НКВС-МГБ-КГБ і «совєтскіх органов» та дочок голів розорених по всій Україні колишніх колгоспів, з їхніми зятями – вчорашніми донецькими гопніками) «мер» Л.Черновецький особисто для мене нічим кращим ні від О.Попова, ні від иншого, ще кучмівського, «назначенця» О.Омельченка ніколи не був.   

І так само знаю, що СПРАВЖНІЙ (трудовий!) Київ – від продавщиць у сусідньому від мене супермаркеті до журналістів «Дурдому» ГОЛОСУВАТИ НА НИХ НЕ БУДЕ. Бо «прописані» вони у вимерлих або вимераючих селах і містечках Чернігівської, Львівської, Житомирської чи хоч Кіровоградської  областей. Про них ні одна «опозиція» чомусь не згадує, навіть та, яка не так давно з білбордів обіцяла «змінити все на користь українців»…

А отже, чому б замість улаштування 02 квітня політичного спектаклю, на який людей скликають за принципом «піти подивитись, що там буде» або «усі в Фейсбуці пишуть, що йдуть, то й я, мабуть, піду», якій-небудь із «опозиційних політичних сил», якомусь із «кандидатів у мери» чи там, приміром, комусь з числа «найголовніших громадських активістів столиці» не пред’явити громаді хоч якусь «картину» того РАДИ ЧОГО ВОНИ, ВЛАСНЕ, ТАК «РВУТЬСЯ» У ТУ КИЇВРАДУ, крім загальновідомого «дерибану» бюджету та нерухомого майна:

1) бачення розв’язання транспортних проблем міста, крім голослівних обіцянок «менше красти», є воно?

2) ті самі комунальні тарифи, будуть вони їх підвищувати, чи може таки ЗНИЗЯТЬ до «економічно-обґрунтованого рівню»? А якщо обіцяють коли не знизити, то бодай не підвищувати, то чи буде «Київенерго» ПОВЕРНУТЕ ВІД Р.АХМЕТОВА місту?..

3) скільки саме «миючих засобів», в-кінці-кінців, потрібно середньому дитсадку, аби таки його відмити та який під це потрібно кошторис?..

І т. д.

На додаток: Петре Олексійовичу, ви у місцевих органах влади коли-небудь у житті до цього працювали? А «Экстрачорному шоколаду» коли, нарешті, вернете гордовите ім’я ЕКСТРА-ЧОРНОГО?..

Чи мене знову мають за барана?