Хочу дозволяю, хочу посилаю.

Коли перестають діяти Закони, починає говорити вулиця.

   Ігрища керівництва Київради на чолі з Герегою продовжуються. Виконання домовленостей з громадськістю, на які пішла Київська влада під тиском активістів, залежать від волі виключно окремих осіб. Нагадую що здобутком всіх нас був компромісний варіант доступу мешканців міста до приміщень Київради та присутності їх під час пленарних засідань Київради. Але на даний момент ми маємо ситуацію яка дуже яскраво характеризує як наші обранці відносяться до простих мешканців.

  Ще вчора міліції, яка тепер замість приватної компанії, охороняє усі приміщення Київради, була надана команда порушувати Закон, а саме пункт 5 статті 2.1. положення «Про помічника-консультанта народного депутата України» , відповідно до статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" . Хто їм надав цю команду з’ясувати не вдалось. Але всі посадові особи з якими мені вдалося поспілкуватися перед зачиненими дверима в приміщення де безпосередньо проводиться засідання, посилались на внутрішнє розпорядження  Київради. Дійсно слів не має. Що можливо сказати про людей які представляють нас і не хочуть виконувати Закони України. Після години сперечань нам все таки дозволили пройти в приміщення. Але це була подачка з барського плеча. І мою правоту підтвердив вже сьогоднішній день. Знову кам’яні обличчя у міліціонерів і грубе нехтування Законом.

  Підтримало загальну тенденцію  сьогоднішнього ранку, «землю роздаємо мешканців не пускаємо», і бюро перепусток. Воно припинило пропускати людей з Київською реєстрацією. І хоча десь об одинадцятій під тиском громадськості перепустки знову почали видавати, ми бачимо явне бажання повернутися до ганебної практики не допуску людей до приміщення їхнього органу місцевого самоврядування.

  А надалі все залежить тільки від нас. Коли ми дозволимо повернення назад, то єдине що нам залишиться це сидіти і жалітися на кухнях. Я цього не хочу. Тому продовжую відстоювати свої права. А ВИ?