Ніяк
не йде в голови наших «борців з владою» думка про те, що вони, зі
своїми маршами, ходами та іншими показовими масовими видовищами просто
дістали український народ, який вже перестає сприймати всі їх заходи,
які дедалі нагадують циркові вистави. Парад нетрадиційників в Києві 25
травня мабуть спричинив більше резонансу ніж опозиційні походи.
І кому ж із лідерів сучасної опозиції, прийшла в голову «геніальна» ідея
провести 31 травня в Донецьку збанкрутілий вертеп під назвою «Вставай,
Україно!»? Напевне не бажають вони усвідомлювати власну неактуальність
серед українського населення?
Не бажають опозиціонери вчитися на власних помилках, а достатньо лиш
проаналізувати результати попередніх маршів, які, м’яко кажучи, не
вражають. Тим більше, що «опозиційний бомонд» відвідував лише міста
Західної України, де за всі роки незалежності завжди суттєво відчувалася
підтримка теперішніх опонентів влади. Не допомогли ні гроші, ні мантри
Яценюка, який змальовував багатотисячний натовп, звертаючись до
кількасот проплачених статистів з прапорами.
На що розраховують «отцы украинской демократии» в Донецьку, коли в їх
рідних містах з таким «тріском вставала Україна»? Навіщо ж черговий раз
наступати на ті самі граблі? Невже опозиціонери плекають надію, що тепер
по лобі дістанеться комусь іншому? Невже не зрозуміло, що на Донбасі
опозиційні вистави можуть закінчитися для їх учасників трагічно. Да і
масовку як створювати, коли більшість місцевих лідерів опозиції звикли
винаймати за гроші «свідомих» українців, саме, на місцях проведення
чергових парадів, оскільки вести з собою усіх «правильних» земляків дуже
клопітно. А в Донецьку зась, нікому буде супроводжувати протестних
вождів на опозиційній чужині, і кроликами з морквою на
бронетранспортерах там вірогідно не обійдеться. Безперечно, «борці за
справедливість» можуть розраховувати на «урочистості» в честь їхнього
візиту від місцевого населення, але якими будуть наслідки? В Донецьку,
замість пропозицій моркви, і побити можуть…
Хоч би лідер «УДАРу» Віталій Кличко не підвів сподівання своїх
прихильників і в черговий раз проігнорував спроби Яценюка з Тягнибоком
нагадати про себе. Боксер такого рівня має відчувати інстинктивно, де
гарантовано може отримати нокаут.
Остається тільки гадати, яку причину неявки на Донецькі гастролі
опозиції видумає чемпіон, який небезуспішно з цього приводу тролив своїх
колег по об’єднанню. То видаючи себе за порядного сім’янина, то
хворого, а то активного учасника відзначення переможців німецьких пивних
чемпіонатів та інших урочистостей за межами рідної неньки, в той час як
всі його «брати по мегафону» в черговий раз «здригали стіни міст своїми
порожніми прожектами», вдаючи із себе творців демократичного
суспільства і ярих супротивників влади.
Проте, тішить лиш одна думка про те, що після «донецького вояжу», навіть
у самих «здравомислячих» опозиційних гегемонів, надовго відпаде бажання
продовжувати займатися утопічними маршами і вони нарешті зрозуміють, що
з самого початку «Україно, Вставай!» була приречена на провал. Не може
вийти щось позитивне у лідерів, які «товаришують» тільки перед камерами,
тримаючи дулю в кишені.