Чому глава РПЦ патріарх Кирил добивається початку святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі саме у Москві?
Вже незабаром
Україна святкуватиме 1025-річчя хрещення Київської Русі. Урочисті заходи
відбудуться 26-28 липня 2013 року на найвищому державному рівні, що підтверджує
високий статус членів Оргкомітету святкування на чолі з Прем’єр-міністром
України та Главою Адміністрації Президента України.
«Ця знаменна подія
буде відзначена в кожному селі, місті, регіоні», – заявив Президент Янукович
під час наради з членами Організаційного комітету. Відтак, урочистості почали
плануватись губернаторами областей та главами районних держадміністрацій.
Власні святкові заходи готують також і церкви України, адже Християнство міцно
утримує позиції на теренах незалежної держави, досі розширюючи мережу храмів,
мотивних будинків та церковних громад.
До української
столиці – Києва, де саме і відбулось Володимирове хрещення у літку 988 року,
з’їдуться представницькі делегації 15 помісних православних церков зі всього
світу, а також представники інших християнських конфесій. Зокрема, Глава
держави закликав усіх членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних
організацій долучитися до підготовки і проведення урочистостей з нагоди
1025-річчя хрещення Русі, на чому наголосив під час зустрічі з главами
українських конфесій 23 квітня цього року.
Така ідилія та
завзятість українців не могла полишити в стороні Московську патріархію, яка
дедалі частіше заявляє про себе глобалістськими релігійно-політичними
ініціативами. Претензії на першість у світовому православ’ї не дозволили
погодитись главі РПЦ патріарху Кирилу (Гундяєву) на участь у складі створеного
в Києві Оргкомітету. Тим більше тоді б довелось сісти поруч із анафемованим
тією ж РПЦ та незручним главою УПЦ КП патріархом Філаретом (Денисенко), що московським
ієрархам навіть уявити страшно.
Тож, не шукаючи
легких шляхів, глава Російської Православної Церкви з власної ініціативи
вирішив організувати початок святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі не
деінде, а Москві. Його не зупинило навіть те, що у часи Володимирового хрещення
російської столиці ще навіть не існувало.
Враховуючи тісні
стосунки та спільні геополітичні інтереси РПЦ та Кремля, не складно уявити, що
ідея широкомасштабних святкувань ювілею хрещення Русі (вона тут вже ніби не
“Київська”) знайшла підтримку на найвищих щаблях російської влади. Зокрема, 11
червня 2013 року в Будинку Уряду РФ під головуванням заступника керівника
Апарату Уряду РФ Д.В.Молчанова відбулася нарада, присвячена “питанням
проведення святкових заходів у Москві та регіонах Росії, а також України й
Білорусії”, повідомляє сайт РПЦ. До речі, а чи може Оргкомітет у Києві
дозволити собі планувати заходи у сусідніх країнах?
Проте це не останнє,
перед чим не зупинився Московський патріарх Кирил.
Предстоятель РПЦ останні
місяці намагається схилити глав окремих впливових автокефальних православних
церков до відвідування наприкінці липня Москви, щоб найбільш переконливо засвідчити
початок урочистостей саме в столиці Російської Федерації. Однак це
ускладнюється тим, що на фоні протиріч між Московським та Вселенським
патріархатами стосовно ролі кожного із них у світовому православ’ї такого роду
одноосібна ініціатива патріарха Кирила знайшла опір з боку глав Антиохійської,
Олександрійської та Кіпрської православних церков. Вони мали попередню
домовленість із Вселенським патріархом Варфоломієм щодо наміру утриматись від
візиту до Москви у липні цього року.
З огляду на це, не
випадково перший тиждень червня 2013 року патріарх Кирил присвятив відвідинам Греції
та провів переговори з предстоятелем Елладської Православної Церкви архієпископом
Ієронімом. Лунають припущення, що пожертва у 500 тисяч євро могла переконати останнього
у важливості липневих урочистостей у Москві.
Крім цього, з джерел
у церковних колах стало відомо, що предстоятель РПЦ мав переконливі аргументи і
для глав Антиохійської, Олександрійської та Кіпрської православних церков. Їм
було запропоновано, разом із участю у святкових заходах у Москві, 24-25 липня
цього року провести зустріч з Президентом РФ для ініціювання перед ним
звернення до керівництва країн Близького Сходу щодо необхідності припинення
війни, відновлення миру та порозуміння між мусульманами і християнами. Це
досить вагомий аргумент, враховуючи стурбованість згаданих глав церков
військовим конфліктом у Сирії, де перебувають в полоні їх ієрархи.
Тож такі дії
Московського патріарха можуть внести розколи у взаємовідносини духовенства Антиохійської,
Олександрійської та Кіпрської православних церков і, як наслідок, призвести до
послаблення позиції Вселенського патріарха Варфоломія у світовому православ’ї.
Водночас, високий представницький рівень під час урочистостей у Москві додає
балів РПЦ та її прагненням на успіх у творенні не тільки «Руського миру», в
тому числі на теренах України, але й на першість серед інших православних
церков.
«Хрещення Русі і
християнство були і залишаються символом соборності. Саме тому ми сприймаємо
християнську віру, передусім, як консолідуючу, інтегруючу силу», – зазначив Глава
Української держави під час першого засідання Оргкомітету у січні 2013 року.
Проте згадані політичні пересмикування та підкилимні домовленості можуть
позбавити цьогорічне свято його інтегруючої складової та зашкодити церковній
єдності, завдавши нових ран у міжпровославних стосунках та ще більше ускладнивши
так зване “українське питання”.
Хочеться вірити, що
главам усіх православних та інших християнських церков вистачить мудрості не
перетворювати річницю хрещення Київської Русі на політичну акцію. Суперечок і
розколів вистачає, але здається прийшов час шукати порозуміння та єдності.
Спеціально для Релігійно-інформаційної служби України
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.