Вважаючи більшість своїх співвітчизників тверезо мислячими людьми, іноді даюся диву, яку «лапшу» намагаються вкласти у наші голови представники українського політикуму!
Ясна справа, що питання совісті, етики чи духовності у шановних панів політиків атрофувалися, ймовірно, ще у далекій юності (у деяких у недалекій), однак, не треба ж вважати свою «паству» вкінець закінченими дегенератами!
Вперто намагаючись переконати своїх потенційних виборців у власній неповторності та кришталевій чесності, ця «еліта нації» не задумуючись використовує взаємовиключні доводи.
Ну як можна вважати ідейно зазомбованих представників «Свободи» еталоном християнської моралі та цінностей? У них свій Бог та своя віра, яка не має нічого спільного з християнськими завітами.
Тому досить смішно бачити у новинах сюжети про молебни за участю О.Тягнибока, який однією рукою хреститься, а іншою «долонею» посилає своїх «биків» цькувати будь-кого, хто розмовляє на клятій «москальській» або виступає проти «ідіотських» законопроектів, поданих тягнибоківцями із «статистичною» метою.
Чи може називати себе християнином керівник політичної сили, яка вважає героями членів «банд – боївок», що сотнями винищували жителів Івано – Франківщини на початку 50-х років, не цураючись вбивством немовлят та жінок за однією лише підозрою у співпраці з радянською владою?
Про що можна казати, якщо навіть екс-голова Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, людина глибоко духовна та шанована в усьому світі, прямо заявляє, що не може одна і та ж людина бути одночасно і націоналістом та християнином! І це навіть попри те, що греко-католицька церква завжди лояльно ставилася до національних рухів. Очевидно, Тягнибок та його поплічники перестарались із провокаційними заявами, відштовхнувши навіть Гузара.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.