Святкова хода у 1025-у річницю хрещення України-Руси, від Володимирського собору до пам’ятника князю Володимиру, як і щороку, пройшла на славу. Мені здалося, що людей було трохи менше, ніж у минулі роки, але тисяч 15-20, мабуть, було.
Як завжди, усміхнені, радісні, вбрані у святкове люди. Дуже багато вишиванок. Все дуже спокійно, гречно, впевнено. Міліції у формі - мінімум.

- Усіх нас зібрав тут патріарх Кіріл, - жартома сказав мені знайомий. - Мусимо дякувати йому за об’єднання українських православних.
І справді - без Кирила нічого цього не було б. Я переконана, що 99% учасників ходи - щиро віруючі люди. Але для того, щоб вони цього дня не просто помолилися вдома чи поставили свічку у церкві, а приїхали до Києва (а кияни - вийшли з домів і взяли участь у ході) потрібен подразник в особі Гундяєва. Щороку він приїздить до нас під посиленою охороною пропагувати "русскій мір" для тих, кого пускають за запрошеннями - і щороку українці мирно, лагідно і майже без політики показують йому кілометрову дулю.

Так, майже без політики. Тільки свободівці у проміжках між духовним співом заряджали "Слава Україні!" та "Україна понад усе".

Спека була просто неймовірна. На Володимирській гірці люди сідали у тінь на травичку і слухали з гучномовців молебень до святого рівноапостольного князя. Після служби Патріарх у проповіді казав, що свято хрещення України-Руси має дві характерні риси: по-перше, його святкує і держава, і церква, по-друге, його святкують абсолютно всі християнські церкви. "Вчора московський патріархат провів на цьому місці молебень для наших високоповажних можновладців та гостей, а сьогодні тут відбувся молебень для українського народу", - сказав він (вся Володимирська гірка на цьому місці влаштувала шалені оплески). Ще Патріарх казав, що не за горами вже той час, коли українські православні церкви об’єднаються в єдину помісну православну церкву. Але держава не може зробити це об’єднання, це повинні зробити ми, люди, подолавши ворожнечу.

Гідний захід, одним словом. Гарна зустріч і гідне поводження.
Решта - на фото.



Прикол на вулиці Володимирській, сфотографований по дорозі



Початок ходи. Улюблені ракурси з паркану...



Гасла



"Ходячий гучномовець"





Фото "на брудершафт". Панотче, скинете моє фото на паркані? o.bilozerska(собака)gmail.com









Свободівець Ігор Домбровський з родиною



"Київський Патріархат - Помісна Церква. Святійший Філарет - наш Патріарх". І Патріарх у кадр потрапив (зліва внизу)





Ще кадр з Патріархом Філаретом. Йому зараз 84 роки, у таку спеку витримати ходу від початку до кінця, ще й потім служити і читати проповідь - це подвиг.







Багато учасників ходи постійно намагалися її знімати, але з натовпу це важко...







Леопольд Ященко, керівник хору "Гомін", грав на Володимирській на сопілці. "Слава Леопольду Ященку!" - крикнув хтось.



Будівлю СБУ обтягнули кіперною стрічкою. Але всі ходили під нею, бо інакше не пройдеш.



А це я нарешті обігнала колону і сфотографувала її початок.





Зараз підуть фото, де практично вся хода потрапила у кадр...















Патріарх Філарет і політики - Яценюк та інші











Свободівський прапор у хвості колони



Нардеп-свободівець Юрко Сиротюк з молодшим сином Ромчиком. Просто попалися мені у натовпі. А Тягнибока сьогодні немає у Києві.





Це, якщо не помиляюся, отець диякон. З оселедцем





Почався молебень біля пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру. Щоб туди потрапити, довелося спускатися просто по схилу...





Молебень очолив Патріарх Філарет













Люди стояли і сиділи просто на траві