Тепломережі Києва: і нести важко, і кинути не можна

Українські теплокомуненерго сьогодні - це старий і дірявий чемодан без ручки. Державі і нести його тяжко, і кинути не можна.

Відповідно, опалювальний сезон щороку перетворюється у протистояння погоди і старих котлів та труб ТКЕ. А це як російська рулетка: вистрілити може у будь-яку мить.

Благо для столиці?

Від 2012 року енергохолдинг "Дтек" Ріната Ахметова став одноосібним власником "Київенерго" і водночас отримала у своє розпорядження комунальні мережі теплопостачання. Щоправда, лише у розпорядження, а не у власність.

Цей суттєвий момент нині найбільше "напружує" менеджерів і власників "Київенерго". Саме тому останнім часом "ДТЕК" посилено "педалює" тему стабільності опалювального сезону і шукає відповідь на риторичне питання: яке ж майбутнє у - столичних тепломереж?

Нещодавно "зубр" вітчизняної енергетики Іван Плачков, який нині очолює наглядову раду "Київенерго", доволі просто і без лукавства дав зрозуміти чому нині розпочалася закулісна війна за тепломережі.

В інтерв'ю інтернет-виданню "Економічна правда" він спершу розповідає історію як велика французька енергетична корпорація EDF поставила ультиматум Україні щодо розділення напрямків виробництва тепла і електроенергії.

Лише позбувшись збиткового і дотаційного виробництва тепла для населення французи були готові купити "Київенерго" і могли розраховувати на прибуток.

Але, зрозуміло, соціальна значимість збереження дешевого тарифу для населення так і не дозволилаEDF придбати "Київенерго".

Далі, як відверто пояснив Плачков, "Київенерго" не планує інвестувати у розвиток теплових мереж Києва. Адже вони належать місту, тобто усім мешканцям столиці "по трохи".

Проте, виникає абсолютно логічне питання. Чому компанія "Дтек", все-таки вирішила придбати "Київенерго" без розділення виробництва теплової і електричної енергії?

"Дтек" на відміну від французької EDF ультиматумів не ставила, а з чистою совістю придбала "Київенерго" з усіма проблемами компанії.

Є інша проблема - можливість отримати гроші з бюджету у якості компенсації. В умовах дефіциту національного бюджету протягом останніх двох років теплокомуненерго доводиться вибивати свої дотації з уряду.

І в даному випадку "Київенерго" буде змушена конкурувати із такими ж самим підприємствами ТКЕ, яких в Україні близько тисячі.

Війна за дотації

"Київенерго" муситиме наступні два опалювальних сезони жити в умовах перманентної війни за дотації (як мінімум, до наступних виборів президента, які повинні відбутися у березні 2015 року).

Після виборів - мало хто у цьому сумнівається навіть серед представників влади, - тарифи дуже швидко зростуть саме до того рівня, який дозволить державі не субсидіювати цю сферу.

Проте, "Дтек" останнім часом попереджує суспільство про "небезпеки" опалювального сезону - відключення тепла, аварії мереж, низької температура в домівках.

І це є безпосереднім свідченням того, що компанія не планує як решта терпіти низькі тарифи та піврічні затримки із виплатою дотацій.

Якщо Київ таки отримає дотації, це стане "поганим" приклад іншим компаніям із регіонів. Адже чим ближче наближатиметься дата президентських виборів 2015 року, тим сильніше будуть показувати свій норов місцева влада і комунальні підприємства.

Вони розраховують і будуть прагнути вчасно отримувати дотації як плату за політичну підтримку у виборах.

Поки що ж всі інші компанії у регіонах працюють і не нарікають на обставини, що склалися із тарифами та дотаціями.

Звичайно, нині "Київенерго" на відміну від більшої частини інших ТКЕ є приватною компанією. Проте, у тих таки регіонах вже давно частина теплокомуненерго працюють на умовах оренди, договорів про експлуатацію обладнання або концесії. У тому числі це стосується теплових мереж.

Наприклад, у Артемівську вже шість років працює литовська компанія E-Energija, яка взяла у концесію місцеве теплокомуненерго і мережі. Щороку компанія платить більше 100 тисяч доларів як плату за концесію.

Якщо зважати на масштаб Артемівська і Києва, то "ДТЕК" мусив би платити концесію у розмірі приблизно 5 мільйонів доларів щороку.

Проте, на даному етапі для "Київенерго" не настільки важливо отримати мережі у концесію, здобути право на отримання дотації, а потім намагатися приватизувати мережі теплопостачання.

"Ультиматуми" як зброя

Саме тому у відносинах влада -"Дтек" періодично виникають "ультиматуми". Яскравим прикладом було відключення тепла і гарячої води у Києві, доки міська влада шукала 1,7 мільярда гривень для покриття різниці тарифу на тепло.

Не менш цікавим є нюанс взаємовідносин структур "Дтек" з іншими постачальниками тепла.

Нещодавно компанія "Дтек Придніпровська теплоелектростанція" (Дніпропетровськ) офіційно повідомила про намір відключати гаряче водопостачання населенню через борги в Дніпропетровську.

За даними компанії, борг населення становив 35 мільйонів гривень, а борг комунального підприємства дніпропетровської міськради "Коменергосервіс" - 190 мільйонів гривень.

"Станція не може більше кредитувати неплатників, і змушена приймати крайні заходи і припинити подачу гарячої води боржникам. Саме від своєчасності платежів за вже поставлене тепло залежить підготовка обладнання і мереж теплопостачання до початку осінньо-зимового опалювального сезону", - аргументувала свою позицію компанія.

Про загальну кризу із платежами навіть почав говорити міністр енергетики Едуард Ставицький.

"Вкрай незадовільний стан розрахунків за спожиті енергоносії призводить до ланцюга взаємних неплатежів на оптовому ринку електричної енергії, тягне за собою погіршення фінансового та технічного стану енергопостачальних та генеруючих компаній, що негативно позначається на надійності енергозабезпечення, ускладнює розрахунки за поставлене паливо, і, як наслідок, ставить під загрозу енергетичну безпеку України", - обурювався міністр.

Та й це не дивно, оскільки борг теплокомуненерго за спожитий газ у 2012-2013 роках становить більше 16 мільярдів гривень.

І це при тому, що у березні цього року уряд розподілив більше 5 мільярдів гривень субвенцій із спеціального фонду держбюджету на 2013 рік місцевим бюджетам для компенсації заборгованості, що виникає через різницю в тарифах на теплову енергію для населення в 2013 році.

Дійсно в сучасних умовах існує об'єктивна реальність необхідності підвищення тарифів і залучення інвестиції у сферу теплокомуненерго.

Компанію "Дтек", яка є водночас і виробником електроенергії, і тепла зрозуміти можна – вона захищає свої бізнес-інтереси. Але з іншого боку, виникає загроза нерівномірного розподілу дотацій між теплокомуненерго Києва та регіонів.

Водночас ТКЕ залишаються найбільш привабливим об'єктами у сфері енергетики після вже розпроданих облгазів та обленерго, адже мають певну технічну базу, яка, однак, потребує модернізації - заміни ділянок тепломереж, обладнання котелень, заміни інших комунікацій.

За інформацією Мінрегіонбуду, ремонт 33 тисячі кілометрів тепломереж, які є в Україні, коштуватиме близько 272 мільярдів гривень.

Відповідно, повна модернізація київських мереж може "потягнути" на 1,5-2 мільярда доларів. Таких вільних грошей у "Дтек" немає.

А тому як і інші учасники ринку компанія чекає, що держава буде виділяти для цих цілей кошти із бюджету.

Тому боротьба за дотації для тарифів і кошти на майбутню реконструкцію лише починається.

Юрій Корольчук, член Спостережної Ради Інституту енергетичних стратегій