Як я став злочинцем .

Черговий раз переконався в некомпетентності, непрофесійності, безвідповідальності та недбалості українських правоохоронців .

І скільки б міністр внутрішніх справ Захарченко не переконував українців ,  що в його відомстві все добре,  практика життя показує інше : пересічному  громадянину жити та працювати в Україні не те що б не зовсім безпечно, а навіть небезпечно.  Тож можу стверджувати, що керівництво МВС абсолютно не знає ( або не хоче знати) що діється  в міліційних низах. Резонансні злочини за участю працівників міліції в Врадіївці чи у справі Михайла Белікова  є логічним наслідком існуючої системи правоохоронних органів в Україні.

28 серпня о 22 годині до мене в помешкання завітав  слідчий Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Кастарнов  Д.Б. з оперативною групою  та повідомив ( через  зачиненні  двері) що автора цієї статті викликають до Дніпровського райвідділу на допит в якості підозрюваного за фактом крадіжки обладнання для ліфту !!! за статтею  185 Кримінального Кодексу . Іншою новиною буле те, що я за рішенням суду знаходжуся під домашнім арештом !!! ( Як ви здогадуєтесь я законослухняний громадянин і жодних злочинів не вчиняв.)

Відчинивши двері правоохоронцю, його гнів змінився на розчарування, оскільки я виявився не тим , кого він очікував побачити ( особу яку притягнули до кримінальної відповідальності за вчинення злочину),  але при цьому слідчий продовжував стверджувати , що шукає саме Мамалигу Андрія Володимировича , тобто мене і з моєю датою народження та за адресою моєї реєстрації, продемонструвавши як доказ фотознімок з мої зображенням на аркуші кримінальної справи.

Таким чином , я дізнався,  що в Єдиному реєстрі  досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12013110040013038  у відношенні Мамалиги Андрія Володимировича за фактом скоєння крадіжки у великих розмірах , якому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зі слів слідчого, той не справжній Андрій не мав при собі паспорта, був дуже схожий на мене та протоколах допиту та в суді вказував саме мої  персональні  данні .

Логічним є питання до слідчого, прокурора та судді Дніпровського району міста Києва ( що брали участь при розслідуванні цього злочину) : чому  не була встановлена особа та неперевірена достовірність особистих даних вказаних цією особою при її затриманні на місці вчинення кримінального правопорушення, при обранні запобіжного заходу та при повідомленні про підозру у вчиненні правопорушення?

P.S. А якщо б цей  несправжній  Андрій Мамалига вчинив  вбивство і вказав мої данні , то впевнений що правоохоронці   діяли б тоді не так стримано ( відносно мене та моєї сім`ї ).