Хто справжній ворог?
20 вересня 2013, 17:14
Власник сторінки
Публіцистично-громадський, аналітично нескорений, літературно відсікаючий друкач.
Довідавшись про те
Довідавшись про те, у який спосіб працівники пенсійного органу в Новопсковському районі маніпулюють законами України призначаючи й нараховуючи пенсії працівникам колишніх колгоспів, я запитав себе: скільки виявиться у мене ворогів, коли розпочну відстоювати справедливість у цьому питанні?
І їх виявилося на пару рядів більше ніж я уявляв. І це добре. Бо я раніше мав хибну уяву стосовно того, хто є справжній ворог.
Отже, ворог - це зовсім не той, хто з мечем у руках постає перед нами, аби випробувати нашу мужність. А той, хто кидає нам виклик, аби випробувати нашу слабкість.
Тому, безперечно, несправедливість і жорстокість породжують не ті, котрі дивляться один одному у вічі на полі битви, знаючи що вони роблять. Але ті, котрі маніпулюють перемогою та поразкою у порозумінні зі своїми інтересами.
Проте світ поділяється не на ворогів та друзів, але на слабких і сильних.
Приміром, я - слабкий. Оскільки протидіючи несправедливості, що ряд працівників Новопсковського пенсійного органу жорстко застосували до мого батька, я уже півроку дивуюся кашею, котра міститься у макітрах діючих суддів першої й апеляційної інстанції.
Бо, коли б, я був сильним, то, якщо б не повідрубував макітри суддям (як це зробили невідомі сильні у Харкові), то, принаймні, спалив би у робочу годину кантору пенсійного органу. Але я настільки слабкий, що вирішив ще й ознайомитись із кашею у суддівських макітрах з Вищого адмінсуду.
А вся справа у тім, що диво-підрахуйки з пенсійного органу рахують робочий стаж так, що людям, котрі на шкідливих умовах праці відпрацювали у колгоспі 5600 людино-днів протягом 20 років, призначають пільгову пенсію. А людям, котрі відпрацювали на тих же шкідливих умовах праці 6130 людино-днів протягом 19 років і 9 місяців, не призначають пенсію.
Підрахуйки бач вирішили, що на здоров’я людей, які працювали по графіку у якому завищена годинна норма праці, не так сильно впливали шкідливі умови, ніж на тих, які навіть за довший період відпрацювали на 530 змін менше.
Тож на сьогоднішній день судді районної та апеляційної донецької Феміди розводять руками й косять під дурачків, навмисно не помічаючи очевидну несправедливість та порушення конституційних прав громадян.
Тому, найважливіша війна – не та, у якій воюють із піднесеною душею, що прийняла свою долю. Але та, яка відбувається у ту мить, коли ми про неї говоримо.
І воюють там між собою Добро й Зло, Мужність і Боягузтво, Любов і Страх.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.