Правозащитница Степанец вслед за Данченко отказалась быть помошником Швайки

Известная свердловская правозащитница Степанец вслед за Данченко отказалась быть помощницей нардепа Швайки.

Известная свердловская правозащитница Степанец вслед за Данченко отказалась быть помощницей нардепа Швайки. 

В пятницу, 4 октября на редакторскую почту Newmedia пришло открытое письмо известной Свердловской правозащитницы, председателя Луганской областной организации "Еко-регион", главы юридического объединения «Кодекс» Елены Николаевны Степанец. Судя из письма, скандально известный в последнее время в области народный депутат Игорь Швайка (ВО «Свобода») совсем недавно предложил ей стать своим помощником. Однако Елена Степанец, впечатленная  признаниями Виктора Данченко и не желающая проецировать на себя весь негатив, связанный с «алиментной историей» Швайки, отказывается от такого предложения. Более того, правозащитница призывает Игоря Швайку не только извиниться, но и стать на защиту женщин, страдающих от насилия в семье, чтобы загладить свою вину перед обществом. Ниже приводим текст письма на языке оригинала:

 Я давно займаюсь правозахистною діяльностю, з 2007 року є головою правління громадської організації «Еко-регіон». Кожного разу, коли до мене звертаються ошукані владою, регресним або пенсійним фондом люди, рука з надією тягнеться до телефонів або офіційних сторінок політичних сил. Хто допоможе?!- тим, хто багато років у інвалідному візку чекає допомогу, тим, хто дарма обиває пороги міської влади у пошуках захисту від комунальних шахраїв, тим, хто б,ється лобом та життям об стіну бюрократичного мовчання. Хто? Є багато питань, які не вирішишь судом, чи зверненнями до органів влади, які попросту тебе ігнорують. Кожного разу приймаючи людей, і розуміючи, що ні за гроші, ні безкоштовно цю проблему не вирішишь, починаешь шукати допомоги у партій, політичних сил, політиків, народних обранців. І кожного разу розуміешь- надія гине останньою. Як тільки ти звертаешь за допомогою, гублять твій телефон, не відповідають на листи, або пишуть бюрократичний лист «вашу проблему розглянуто та направлено до ...».

Нещодавно у переписці з одним з народних депутатів мені поставили питання, чому б мені не вступити до лав партії та не зробити на фоні своєї громадської приймальні приймальню народного депутата. На моє «я розчарована» мені зауважили, що поодинці з ворогом справитись не можливо, тільки гуртом. І знову на терезах роздум,я постало 2 питання: дієва допомога людям через народного депутата або боротьба одиначки. Яка спирається тільки на свої сили. 
Бентежило мене декілька питань: чи буде дієвою ця співпраця, чи можна свою репутацію з,єднати з репутацією політичної сили або окремої людини?

Нещодавно інтернет спільноту сколихнула інформація, що помічник народного депутата Ігора Швайки у м. Антрацит Віктор Данченко склав повноваження бо розчарувався у людині, отримав негатив від спілкування та негатив від розчарування людей, яким нічим не допомогли окрім обіцянок. 
Заказ на «злиття» нардепа? Провокація? Чи крик розчарованої людини?

Чи не буду я на місці Віктора Данченко через декілька місяців?
Що здвинуло підприемця, успішного юриста, редактора газети на таку заяву?- ти, громадський діяч, юрист, редактор газети, маешь добру репутацію у кліентів, але погану у влади, ти йдешь на ризик та за свої (!) кошти починаешь утримувати приймальню опального у своему окрузі народного депутата (не люблять тут регіонали «Свободу), ти ризикуешь бізнесом, репутацією, грошима, кліентами, ради чого- ідеї, самого нардепа, партії?- ні.

Ти просто звик боротись і перемагати. Ти просто звик, що ти потрібен людям. Ти шукаешь того, хто зможе бути корисніший за тебе. Ти, маленька порошинка у очах «регіональної» влади, яка дуже ріже очі владноможцям, і кожного разу, коли ти відстоюешь права людини, борешься з корупцією, борються з тобою.Тому ти і шукаешь допомоги у сильнішого: партії, нардепа, політичного лідера. Ти прагнешь довести, що ти не один у полі воїн, ти, разом з усіма. 

Але приходять люди, і ти, пообіцявши допомогу самого великого та могутнього, не отримуешь окрім обіцянки нічого. І ти вже відчуваешь, що рятувальний круг за який ти схватився, тягне тебе на дно.

Коли я вже була готова сказати «так», до мене на прийом прийшли жінки, з громадської організації, з якою я веду співпрацю вже багато років. Вони займаються захистом жінок, які потерпають від насілля у сім,ї. Тема звернення стара, як мир: чоловік побив, вигнав з дому, не платить аліменти, треба позбавити батьківських прав (принесли матеріали на звернення до суду, органу опіки, прокуратуру, і ......лист. Лист який поставив крапку у роздумах, та знову вказав мені на те, що партя та особистіть, це дві різні речі.

Можна схіляти голову перед партійною ідеєю, політичною діяльностю партії, бути її прихильником, але...партія складається з людей, які мають свої риси, роблять свої вчинки, і оцінювати, люди, будуть не партію, а особистість, за її вчинки, і саме вчинки однієї людини можуть накласти негатив на прапор усієї партії. Тому «ні». На жаль, партійні ідеологічні принципи та дідяльність і вчинки одного з представників партії, говорять мені, що липше боротись маючи у руках Конституцію та Кодекс, а не корочку помічника людини, що робить вчинки, які йдуть у розріз не тільки з законом, але й моральними принципами. 

Нещодавно інтернет спільноту сколихнула інформація, що народний депутат України Ігор Швайка утримує у себе сина, не платить дружині аліменти. У інтернет обговорювані я стала на бок Ігора, бо знала, що він звернувся до суду з причини встановлення місця проживання дитини, тай інформація була надана так, що тільки «свободівець» (а не в якому разі комуніст, чи регіонал) може бути сволотою по відношенню до жінки та вчиняти аморальні вчинки. Але люди оцінили вчинок Ігора по іншому. Вчинок однієї людини, ліг темною плямою на партійний прапор (на жаль). Тому... нехай я буду одинаком, що б,ється сам на сам з корупцією та бюрократією, але мене не будуть ототожнювати з негативними вчинками іншої людини. Спільнота тягнеться до націанальних принципів партії «Свобода», але чому ці принципи пішли у різні боки з вчинками одного члена? 

Так, розлучення, аліменти, це особисте, і не стосується партийної роботи. Можливо тут, у маленькому місці ми маргинальні особи. Однак, чомусь вчинок одної публічної людини створив цілу бюрю звернень, обурення, розлючення. 

Лист громадської організації до лідера партії «Свобода» Олега Тягнибока, який надали мені сьогодні жінки, які не можуть роками отримати аліменти від свохї чоловіків ( 7- жінок раніше були членами «Нашої України», 5- були членами «Батьківщини», 4- є членами РПЛ, інши не мають партійності). Лист подано відповідно до орігіналу. 

Шановний пане Олеже!

До Вас звертається громадська організація «Центр соціальної адаптації». Ми вже багато років разом з европейськими партнерами працюємо на захист жінок та сім,ї. Членами нашої громадської організації ( а це понад 70 людей) є багато тих, хто потерпів від свавілля міліції, суддів, прокуратури. Особливо (за останні 2 роки) ми приділяємо увагу збереженню сім,ї, захисту дітей та жінок від насілля в сім,ї.

Ми, жінки міста Свердловська на Луганщині (так, нажаль назва нашого населеного пункту має зовсім не українську назву) украй обурені недостойною поведінкою народного обранця від ВО «Свобода» Ігоря Швайки, який своїми негідними вчинками не тільки плямує авторитет очолюваної Вами політичної сили, а й паплюжить споконвік гордий образ усіх українських жінок. Наша Україна потерпає від негідників та моральних виродків, суспільство занедбане.

Гомосексуалізм та його пропаганда, знищення родинних цінностей, паплюження та викривлення історичних фактів та подій, призводить до духовного занепаду. Молодь не має поваги до родини та жінки. Козацький рід, те, на чому трималась Україна та її героїчна слава - ось наша велика цінність, яку ми маємо вберегти. Козак в нашій уяві — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, дбає про родину, кохану дружину, дітей, боронить свій рід та свою землю. Ворогам нашої незалежної держави дуже вигідно, щоб розпуста роз’єднувала сім'ї, з'їдала душі. Ми категорично не сприймаємо штучні «цінності», що нав’язуються русифікованими засобами масової інформації, на зразок «вільного кохання», легалізації розпусти, сексуальних збочень, наркотиків, культивування нетерпимості, наживи, невігластва, антисемітизму, ксенофобії, неповаги до національних та християнських святинь.

Про що ж казати, якщо ці «цінності» наочно пропагує народний обранець!? Як депутат може принижувати жінку!? Який приклад він подає чоловікам, молоді? Бий дружину, кради дитину, нехтуй родиною, не плати аліменти, порушуй закон. Невже подібна бридота є гідною козацьких нащадків? Несплата аліментів чоловіками, це суцільна проблема, з якою зіткається 70% розлучених матерів, але хто ж є неплатниками, яких розшукує міліція, - пиятки, наркомани та злодюги. Розпуста, аморальність, бездуховність - це атрибути совків, які несподівано виявилися у Ігоря Швайки.

 Невже свободівці Сходу України вирішили поповнити ряди комуно-регіоналівсько-пострадянського непотрібу, якому вже ніколи не бути оплотом української нації? Ми не можемо допустити, щоб поведінка цього народного обранця таврувала ганьбою спадок нашого славетного козацтва. Вважаємо, що для того, щоб загладити провину, Ігор повинен не тільки вибачитися, але й стати на допомогу тим жінкам, котрі потерпають від насильства у родині та несплати аліментів, для цього відкрити у своїх приймальнях безкоштовну правову допомогу для тих, хто не отримує аліменти, або потерпає від насильства у родині, ініціювати внесення змін до Кримінального Кодексу України, Адміністративного кодексу стосовно зтяжчення відповідальності за вказані злочини (за борги та ухилення від сплати аліментів саджати до 5 років з конфіскацією майна). На цьому тлі дивно виглядає його та й Ваша особиста поведінка, відсутність належної реакції аби вгамувати Вашого «активного» однопартійця. З цього випливає: або Ви підтримуєте його «чоловічі» якості та поведінку, або навмисно ігноруєте очевидні факти. Якщо це так – ганьба Вам особисто! І до речі! Скільки Ваш однопартієць взагалі збирається укладати шлюбів – 5, 10, 100 … ? Ми розуміємо, що це – особисте, приватне життя, але ж для публічних політиків мають діяти інші принципи – відкритість, чесність, порядність, любов до родини, повага до жінки … З-за таких обставин ми маємо Вам заявити – як громадський правозахисний актив ми вживатимемо усі доступні законні методи, аби не дати можливості розпуснику-обранцю дурити людям голови про «національну ідею», оскільки він не має на це морального права. Сподіваємося на Вашу здатність та добру волю захистити гідність українських жінок. З повагою (призвища вказані у орігіналі листа, який вже спрямовано поштою).

Є над чим замислитись. Чому депутати ( ВІД УСІХ ПАРТІЙ), народні, обласні, місцеві, ведуть себе, як владноможці, зверхньо приїздять до виборців, влаштовують п,янки, міняють дружин, як перчатки, забувають про дітей, плюють на закони? - можливо, що не такі вони вже й народні наші обранці.

Недовіра виборців це саме гірше, що може спіткати такі партії, що є українською надією на порятунок від комуно-регіоналів. Дуже шкода, що недовіра буде заснована не на політичних помилках, а на особистих вчинках членів партий.

http://newmedia.lg.ua